Подарунки від Червоного Хреста

     Наші маленькі користувачі щиро вдячні Товариству Червоного Хреста України в особі Голови Каланчацької районної організації Товариства Червоного Хреста України Петруненко Т. Д. яка подарувала  читачам дитячої бібліотеки настільні ігри  : «Крокодил» - популярну гру, в якій треба пояснити слова, словосполучення або  назву. Та захоплюючу інтелектуальну та спортивно-комерційну гру «Атака».  Наші читачі   завжди пам'ятають, що світ і людське життя тримаються на таких поняттях як любов, милосердя та  доброта.

#Хорли.Скульптура "Купальниці"

     Є на Херсонщині куточки, які без перебільшення можна назвати унікальними. Село Хорли ще  не досить відоме жителям України, однак відпочинок тут сподобається як дорослим так і малим. Тут порівняно з іншими він недорогий, але корисний, завдяки унікальному мікроклімату та наявності лікувальних джерел води та грязі. Цілющі грязі ефективні у лікуванні артритів, радикуліту, ревматизму. Йодоване повітря та сонце також позитивно впливають на стан здоров’я астматиків, гіпертоніків тощо.       

         Щоб ці слова підтвердити, команда «FIESTA» побувала на екскурсії в цьому селі. Діти дізналися багато цікавого про засновницю порту Хорли  Софію Фальц-Фейн, відвідали реставрований фонтан скульптуру «Купальниці», познайомилися з цікавою легендою. Побудований фонтан в 1903 році з італійського мармуру, скульптура у вигляді дівчини. Кажуть, що скульптура зберігає таємницю - сімейну історію, в якій поміщиця Софія Фальц-Фейн зіграла аж ніяк не ангельську роль. Хоча ніхто не знає чи це так, бо існує не одна легенда...

    За однією легендою, двоє синів баронеси Густав і Фрідріх закохалися в одну дівчину - Серафиму. Вона трагічно загинула, не діставшись нікому. А пам'ять про неї зберігає скульптура. . За іншою легендою, Густав закохався в покоївку Дарину. Баронеса-мати не могла допустити нерівного шлюбу. Вона відправила сина за кордон, а до дівчини підіслала негра, який працював в порту, щоб він її збезчестив. Дар`я вирвалася і втекла до моря, щоб в його хвилях ганьба померла  разом з нею. Але дівчину врятував рибалка і тимчасово сховав у своєму будинку, пустивши слух, що вона потонула. Син Софії  тяжко переживав горе і замовив в Італії дві мармурові скульптури для фонтанів - «Купальниця» і «Серафима». Друга встановлена ​​в Асканії-Новій. Дізнавшись про страждання пана, рибалка повідомив йому, що Дарина жива. І Густав поїхав з коханою за кордон,  де жили вони довго і щасливо, але нікому не розкрили таємницю воскресіння Дар`ї.

    До 2018 року фонтан був в занедбаному стані, зараз реставрований.

Може, щось і ви довідаєтеся цікавого, відправившись на відпочинок в с. Хорли?

«Вожакъ Данило Вовкъ».

Наші Профікемпівці «FIESTA» познайомилися з  цікавим історичним дослідженням вчителя історії  Горьківської школи Галабурди Р.С. Історичною пам’яткою в с. Привілля Каланчацького району  є могила чорноморського козака - Данила Вовка.  Це історична знахідка  поховання періоду  1794 року. В дослідженні значиться , що тут похований  староста  місцевої церкви,  козак, який приймав участь  у російсько-турецькій війні 1768 – 1774 року. На місцевому кладовищі височить  кам’яний хрест   розміром 1 м 35 см на якому  є  напис :  

«Вожакъ Данило Вовкъ».

 .

Журавлі.

            Міжрегіональний інноваційний проект з профорієнтації учнівської молоді «ПрофіКемп» за яким працює Каланчацька  бібліотека для дітей спільно з районним центром занятості та районним відділом освіти  має туристичну направленість та бере свій початок від обласних проектів «Профістарт» та «ПрофіКвест», організованих у попередні роки Херсонським обласним центром зайнятості спільно з Херсонською обласною бібліотекою для дітей ім. Дніпрової Чайки. 

Учасники проекту, учні Каланчацької ЗОШ№2  проводять дослідження усної народної творчості, місцевих легенд, переказів і    сьогодні представляють цікаву місцеву історію:                                      

                                           ЖУРАВЛІ                                        Бувальщина

      Історія ця бере початок в 1961 році . І подвір’я в якому вона відбувалася, до цього часу знаходиться поруч з ринком, що біля автостанції . Але сьогодні там живуть вже інші люди. А тоді,  в тому будинку жила сім’я Галини Леонтіївни та Василя Устимовича Хмари . Саме тоді, найменшій  доньці Надії виповнилось два роки.

Була  весна, цвіли сади , наповнюючи село медовим запахом, долітали з поля голоси хліборобів. На лузі розквітали жовтобокі ромашки . А в голубому небі живим ключем весело курликали журавлі. Гордий і славний помах їх срібних крил! Ось вони, ширококрилі, владні господарі таврійських просторів!

Василь Устимович вже котру хвилину з цікавістю спостерігав за величним польотом журавлів.

-Летіть, летіть ви мої красені, птахи хороші, - прошепотів до них. А вони двічі покружлявши над селом, низько полетіли в напрямку зелених луків. Раптово сонце сховалося за сіру хмару. Обідня перерва вже закінчувалася і Василь Устимович поспішав на роботу.

Та не встиг він зробити і двох кроків, як раптом тишу розірвав гучний постріл. Одночасно з берега долинув стривожений крик журавлів. І Василь Устимович побіг щодуху туди, де сталося нещастя. Він не бачив, як зла браконьєрська рука метнула вогонь у журавлиний ключ і ранила їх серця. Принесла горе  пташиній сім’ї. Гарячий свинець обпік груди молодої журавки, яка замикала чіткий стрій.  Враз стрепенулося молоде серце, сприймаючи страшений біль.

Різко опустилися поранені крила і каменем полетіла до землі молода журавка. Вона впала на ніжний цвіт ромашок. Забарвились вони багряною кров’ю підбитого птаха. Полилися на нещасну журавку сльози її небесних побратимів. Василь Устимович добре бачив, як плакали журавлі. Їх прозорі сльози схожі на людські . З червоних очей капали журавлині сльози і вони свої гарні голівки по черзі клали на поранене крило молодої журавки. Мабуть своїми слізьми  намагалися зупинити кровотечу з рани.

Коли Василь Устимович підійшов до сполоханого гурту, птахи знову тривожно закурликали, щільно обступаючи поранену.

Емблема, девіз команди « FIESТA»

    Знову наша  Каланчацька Профікемпівська команда

« FIESТA» зібралася в приміщені дитячої бібліотеки, бо працювали над емблемою та девізом.

 Ось наші результати:

Море безкрає... чарівна блакить.

  Море безкрає... чарівна блакить. 

 Хвиля зітхає і тихо шумить... 

 Котяться хвилі, змивають пісок. 

Дивно навколо: все наче з казок...

      Ці слова з вірша можна сказати про  село Хорли, Каланчацького  району.

Наші ПрофіКемпівці   побували в  цьому мальовничому куточку, де зустрілися з старожилом села, бібліотекарем сільської бібліотеки Юдіною Євгенією Сергіївною,  яка     можна сказати являється «хранителькою» історичних  експонатів родини Софії Фальц-Фейн,  тим більше, що в селі немає краєзнавчого музею, крім шкільного.

      Євгенія Сергіївна розповіла про родину Софії Фальц-Фейн,  відмітила який  помітний слід в історії розвитку та освоєння Херсонщини зробила ця родина. При баронесі було створено  свою маленьку державу, де процвітало сільське господарство, працювала метеостанція,  млин, устричний завод. Показала  багато цікавих експонатів, папір яким користувалися в родині Фаль-Фейнів з гербом та відтиском, рекламу відправлення пароплава  Одеса-Скадовськ- Хорли,  який  відправлявся двічі на тиждень,  багато історичних фотокарток, побували біля амбарів в яких на той час знаходилось зерно для відправки за кордон, на території колишнього доку, де ремонтувалися кораблі. Бо у Хорлах колись був порт, що славився на всю Російську імперію. Там приймали кораблі з Німеччини, Італії, Греції, Австрії. Діти дізналися і багато цікавого про саме село Хорли.

     Трохи більше 100 років тому це був безлюдний острів. Перешийок для зв'язку з материком насипали,  ще  в 1897 р. коли  баронеса Софія Фальц-Фейн заснувала на цьому місці місто і порт  Хорли, який за обрисами, нагадує  у кілька разів зменшений Крим.

     Море у Хорлах - тепле, мілке (особливо зручно  для маленьких дітей) і  чисте, бо шторми у Каркінітській затоці бувають нечасто. Навіть незамерзаюче взимку.  

Вздовж лінії пляжу можна  побачити "кучугури" водоростей . Місцеві жителі пояснили, що це шторм виносить на берег рослину, яка називається камка. Ці водорості містять дуже багато йоду, навіть вода у морі через це має коричнюватий відтінок. Досвідчені туристи збирають свіжі пагони камки, просушують їх у тіні, а потім  наповнюють ними полотняні мішечки. Їх кладуть уночі біля подушки, аби вдихати випари йоду. 

За своїми природними і кліматичними умовами с. Хорли є унікальною та однією з кращих лікувально-оздоровчих територій Півдня України. Тут діють оздоровчі комплекси, бази відпочинку, готелі тощо. 

Ви  тільки доїжджаєте до вузького перешийку то вашу увагу привертають феєричні іскри природного фонтану чистої прохолодної джерельної води. Вона дуже смачна, а ще – вона збагачена сріблом.    На самому півострові є ще два джерела цієї ж води і одне серед моря, хоча раніше воно було на Устричному острові.  Та з роками морські течії розмили острів, він змінив свої обриси,  а джерело перемістилося в море.   У всіх джерелах вода має температуру +8,+10 С  і влітку, і взимку. Тому у спеку вона вас напоїть ніжною прохолодою, вбереже від палючого сонця, а в холод – зігріє, розіллє по тілу тепло, заспокоїть і втихомирить зашпори  від морозу.  А ще на території нашого півострова в районі бази  відпочинку «Білий лебідь» є джерело мінеральної води.  За висновком Одеського медичного інституту. Ця вода є лікувальною, вона оздоровлює кишково-шлунковий тракт.   Місцеві жителі та відпочиваючі користуються дарами природи, які є на нашій землі. Адже під півостровом - найбільше у світі підземне прісне озеро.

       А ще хочемо дати поради туристам: добратися до Хорлів можна авто (від Каланчака 22 км), а також автобусами, які щодня курсують з Каланчака та Херсона.

  

  

Люблю я річку Каланчак, її легенькі хвилі...

      Каланчацької група «Fiesta» , що  працює за проектом «ПрофіКемпу» продовжує  мандрувати річкою Каланчак.   Маршрут  піщохіжної екскурсії розпочався від  околиці селища  і тягнувся до  Північно – Кримського каналу. Оскільки подорож продовжувалась  ґрунтовою дорогою по долині річки, то перед очима  відкривалася панорама безмежного степу,  на якій голубою стрічкою виділяється річка Каланчак.     Тут  наші учасники   познайомитися з різними видами птахів, побачили  сіру чаплю, лебедів, качок, куликів,  диких гусей. Небесна стихія і вода відкрилася школярам у дивовижній красі 

українського степу, це наче  живописна картина художника. Легенький вітерець розносив пахощі різнотрав’я: рути і полину, м’яти та чебрецю. Слухали  пісні соловейка, цвірінькання горобців, співи очеретянок. Тут, біля води, прохолодно навіть у спеку. Мандруючи біля  річки, можна по-справжньому зрозуміти її красу. Біля 4 кілометрів подолали учасники незвичної турподорожі.  Підійшовши до Північно-Кримського каналу діти почули цікаву розповідь керівника групи Нігачової Г.Д. про  цю унікальну споруду.
  

 
Північно-Кримський канал  – був побудований як найдовша штучна іригаційна споруда на території Європи і третя за довжиною в усьому світі. Довші за нього тільки Великий Китайський канал (1782 км), який будувався майже дві тисячі років, і Каракумський в Туркменії, який розподіляє води Амудар'ї (його довжина 1445 км і будувався він 34 роки).  Ця  споруда допоможе зрозуміти, які зміни принесла "велика вода" для посушливих районів Херсонської області та як без неї сьогодні живе Кримський  півострів. Канал, а точніше, його перша черга, будувався більше десяти років - з 1961-го по 1971-й.Відкриття першої черги   відбулося 17 жовтня 1963 року. З цього дня дніпровська вода самопливом стала надходити у Красноперекопськ. У 1965 році вона дійшла до Джанкоя і тільки через шість років, в 1971-му - до Керчі.  

Довжина Північно-Кримського каналу складала  402,6 км.   Канал брав  початок з Каховського водосховища і закінчувався  на водоочисних спорудах Керчі. Максимальна ширина - 110-120 м, мінімальна - 25-30 м. Глибина до 10 м, в середньому 4,6 м. Середньорічний стік води (максимальна пропускна здатність) 380 куб. м в секунду. До 2014 року канал забезпечував до 85% потреб Криму в прісній воді. Не судноплавний . Вода по Північно-Кримському каналу перестала надходити до Криму в квітні 2014 року.  

Наші ПрофіКемпівці відвідали ще один цікавий об’єкт.  

На річці, у місці перетину з Північно-Кримським каналом, який проходить через долину високою затяжною дамбою, знаходиться Каланчацька труба, яка представлена чотирма залізобетонними водопропусками шириною 6 м та висотою 4 м. Де  насипна частина каналу  проходить над річкою Каланчак.

 Ми запрошуємо відвідати цей маршрут та полюбуватися   природою , а бувалим туристам  він підкаже нові, незвідані ними до сих пір куточки з їх красою і визначними пам'ятками, подасть ідеї для нових подорожей.

Звідки пішла назва річки Каланчак

       Звідки пішла назва річки Каланчак
   Наші ПрофіКемпівці  на черговому засіданні досліджували  походження річки Каланчак,  діти багато цікавого дізналися від  вчителя історії, керівника групи Нігачової Г.Д.  і в історичному плані і в плані екології
   Наше скарбове село Каланчак дістало назву від однойменної річки.  Вперше про неї згадують Геродот (V ст. до н. є.) "Шоста ріка - Гіпакіріс починається з озера, перетинає землю скіфів-кочівників і потім впадає в море біля Каркінітіли, лишаючи з правого боку так званий Ахілів біг" (тендру).
"- Але, мабуть, найшвидше справжнє ім'я річки і села утворилося від татарського - Какличик
В каланчацькій окрузі: Карабай - "масна, родюча земля"; Атамань - "стоянка головного пастуха", назва походить від слова "одаман"; Чурюм - від турецького слова "чюрюмюш", тобто гнилий, болотяний; Керменчик - "городок; Домузла, балка Околгай. 

Першожителям Каланчака виділили вдосталь землі (за архівною довідкою 1797р. -12161 десятину) і зручне місце під забудову. Слід спростувати міф про страхітливе безводдя даної місцевості. Село зростало біля річки.
Незважаючи на те, що 

А море кличе знов і знов…

   Селище Хорли знаходиться на однойменному острові, який на кілька кілометрів врізається в Чорне море і з'єднаний з материком вузьким перешийком. Теплі ласкаві води моря омивають його з усіх боків. Свою назву він отримав від тюркського «хар», що означає «сніговий». Кажуть, що перші кочівники були вражені обрамленням півострова сліпуче білим піском.

Ця прекрасна перлина належить Каланчацькому району Херсонської області і терпляче чекає тих, хто бажає зцілитися від багатьох захворювань, бути здоровим і міцним.

Багатий цей район в  південній частині Херсонської області туристичними маршрутами. І хочеться сказати, що  сьогодні  проявляється стійкий  інтерес туристів до нашого району, до цього благодатного таврійського  краю з його винятковими природними умовами і доступністю. Тому за планом роботи проекту "ПрофіКемпу"  наша група   «Fiesta» відвідала село Хорли, яке відоме на Херсонщині як море, відпочинок, лікувальні грязі, джерела чистої лікувальної води. І мали нагоду зустрітися з секретарем сільської ради Федосовою Л.Д.  Яка розповіла дітям багато цікавого про  своє село.

Село розташоване  на півострові Гіркий Кут, який омивається Чорним морем, в 22 км від Каланчака і 27 км від залізничної станції Каланчак.  . Морський порт має площа — 7,99 км². На території села є  школа, ясла-садок, ФАП, будинок  культури та сільська бібліотека, на території   сільської ради  розміщено 45 баз відпочинку, населення складає 500 чоловік.   Людмила Дмитрівна розповідала,  про перспективи розвитку села, про три диво-джерела з кришталево чистою холодною водою (в літку і взимку +5), яку п'ють жителі Хорлів і їх гості.   

 Вони п'ють не хлоровану воду, а чисту, артезіанську. На території пансіонату «Білий лебідь»  б’є джерело з мінеральною водою. Приїжджайте, спробуйте її разом  і ви дізнаєтеся, що таке Жива Вода, про яку ви чули тільки в казках. Ви побачите цю казку наяву, тому що з усіх боків півострів оточений морською водою. На перехресті доріг в селищі  подивившись  на всі чотири сторони, ви побачите, що вулиці йдуть до моря, і будете милуватися його прекрасним морським пейзажем.

На території села є  недавно  відреставрований місцевими підприємцями фонтан «Купальниці» , який входить у комплекс парку, закладеного ще  Софією Фальц-Фейн на межі XIX - XX століть. 

Колись Хорли були портом, до причалів якого швартувалися судна під іноземними прапорами. Сьогодні це маленький  тихий куточок, де знаходять відпочинок ті, хто втомився від буденного життя.

 Учасники проекту  і поспілкувалися, і гарно відпочили на морі.

"Лідер читання"- 2018

 

Днями в  дитячій бібліотеці було проведено фінал I туру Конкурсу «Лідер читання» по Каланчацькій ОТГ.  Учасники конкурсу  у двох вікових групах представляли свої улюблені книги.  Під час виступів діти проявили свою  фантазію, креативність, свої захоплення та артистичні здібності. Як виявляється, наші юні читачі  – дійсно лідери читання, адже представляли  різножанрову літературу: класичні і сучасні твори української і світової літератури, пригоди і фантастику. Крім того, учасники демонстрували свої малюнки та презентації до обраних творів.    Переможцями визнано: Кольченка Євгена (6 кл) - Каланчацька ЗОШ№1 та Бірюкову Людмилу (7кл.) -  Новопавлівський  НВК  імені В.Д.Реут 

«Мій край єднає плинь тисячоліть»

Наша книжкова  виставка  «Мій край єднає плинь тисячоліть» висвітлює сторінки історії рідного краю,   мовні, культурні традиції, творчість його талановитих людей, допомагає  користувачам в кращому пізнаванні своїх коренів, залучення до бібліотеки  відвідувачів та туристів. В рамках проекту «ПрофіКемпу» поповнюємо новою   літературою краєзнавчої тематики.

Перша пішохідна екскурсія команди «Fiesta»

          Наша команда  «Fiesta» здійснила першу пішохідну екскурсію, досліджували особливості басейну нашої місцевої річки Каланчак, милувалися прекрасною природою і просто відпочивали. 
  

 

 Від керівника групи Нігачової Г.Д. дізналися багато цікавого, що наша річка Каланчак - мала степова річка, яка відноситься до басейну Чорного моря і знаходиться на півдні Херсонської області. Площа водозбірного басейну становить 812 км2, довжина - 45 км, ширина -14­ 28 км. Абсолютна відмітка найвищої точки басейну становить 37,5 м над рівнем моря, найнижчої - 0,35 см. Басейн річки охоплює чотири райони Херсонської області. Площа басейну у цих районах становить (км2): 59 - у Скадовському, 304 - у Каланчацькому, 448 - у Чаплинському і близько 1 - у Каховському. У басейні знаходяться 22 населених пункти, з них 1 у Скадовському районі, 4 - у Каланчацькому, 17 - у Чаплинському. У числі поселень - 2 районні центри - селища Каланчак і Чаплинка. Кількість населення, яке проживає у басейні річки, становить близько 33 тисяч осіб. При цьому у смт Каланчак проживає 9,5 тис. осіб, у смт Чаплинка - близько 10 тис. 78 Річка Каланчак впадає в Каланчацький лиман Чорного моря.
 Г ирло річки розташоване на південний захід від смт Каланчак на відстані близько 10 км від околиці селища. У 1972 р. Каланчацький лиман був перекритий греблею, яка знаходиться у районі с. Дарівка Скадовського району. Після цього перекриття гирлом річки можна вважати водовипуск на греблі з координатами 46 ° 10' 56" N та 33 ° 11' 63" Е. Довжина річки - 50 км. Перші 4 км річки, які знаходяться на межі Скадовського та Каланчацького районів, представлені рибогосподарським ставком. Далі на відтинку 32,5 км річка протікає Каланчацьким районом, протягом 15 км - Чаплинським районом. У межах смт Чаплинка русло річки пересихає. На цій ділянці річковий стік спостерігається лише у період паводку.

          

Перше засідання каланчацької команди «Fiesta»

     Новий склад команди, нова назва, новий девіз. Перше засідання каланчацької  команди  «Fiesta» відбулося в приміщені дитячої бібліотеки. На якому учасники   складали плани роботи на рік, розробляли  емблему, девіз команди, розподіляли обов’язки  між учасниками. На перше засідання разом з профконсультантом  центру зайнятості Копаненко К.В. було запрошено представника влади  Марченко Ларису Олександрівну, секретаря  виконавчого комітету Каланчацької селищної ради. Яка поділилася планами нашої об’єднаної  територіальної громади в плані розвитку туризму, відпочинку населення. А також йшлося про зовнішній вигляд селища, про зелені насадження, про історичну та культурну спадщину , про екологічне положення в громаді. Діти активно обговорювали , задавали багато питань Ларисі Олександрівні, та висловили свої побажання щодо  плану розвитку селища. Діти ще довго обговорювали цю плідну зустріч з представником влади.