Літературний ранок «Леся Українка. В дитячому крузі»

В творчості Лесі Українки найбільш натхненними є твори, написані для дітей. У них поетеса змальовує красу рідної природи та допитливу дітвору. Кожне її слово – бадьоре і оптимістичне - будить думку, закликає долати труднощі, формує мовні смаки маленьких українців та стимулює їх інтерес до читання.

Саме тому з нагоди  дня народження справжньої українки, великої поетеси і письменниці словами: «Дорогі діти! Зараз ми  з вами поведемо мову про чудову жінку, всім людям відому, у вінку з  барвінку нашу поетесу Лесю Українку»  в дитячій бібліотеці розпочався літературний ранок  «Леся Українка. В дитячому крузі», на якій були запрошені наші маленькі допитливі читачі, учні  3-В класу Каланчацького  ЗПЗСО №1 ( класовод Кузнецова Т.Ф).

   Під час заходу діти з цікавістю прослухали розповідь  про те, як довелось маленькій Лесі навчатись,  хто були її учителі, скільки мов вона вивчила самотужки, про те, що в чотири роки вона вже добре володіла читанням, про її творчі таланти у вишиванні, малюванні та музичній творчості. Хлопчиків та дівчаток цікавило все: коли і де Леся написала перший вірш, чому вона  взяла псевдонім Українка, як боролася з важкою недугою протягом  30 років.

  Леся Українка багато писала для дорослих, але  ніколи не забувала про малечу. Поезії для дітей вона об’єднала в  чудову збірочку  «В дитячому колі», в якому вміщено твори для дошкільнят і молодших школярів.  Якраз з цього циклу поезій для дітей маленькі читачі з задоволенням продекламували багато віршів відомої письменниці,  які найбільш їх вразили красою Лесиного слова. Кожен з виступаючих читців не тільки гарно та виразно прочитав вірш Українки, але намалював  чудову ілюстрацію за мотивами цього вірша.  Прекрасним завершенням літературного ранку став перегляд мультфільму за сюжетом казки Лесі Українки «Біда навчить».

          У бібліотеці також було оформлено книжкову виставку «Співачка зорі провідної», яка познайомила молодшого читача з творами  Лесі Українки, що виховують  в них доброту, любов до рідного краю, українського слова та життя.

Поетично – мистецька година „Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами»

По-різному складаються письменницькі, як і, взагалі, людські  долі. Доля Лесі Українки, майстра пера і не тільки,  була незвичайно щедро обдарована талантом, наділена ніжним чутливим серцем, сповнена палкої любові до людей, до життя, за якого вона зазнала великого горя. Її весь час переслідувала невиліковна хвороба... Але ніщо не змогло її зламати. Її життя - це боротьба, це мужність, це краса, це ніжність... Леся Українка виборювала своє щастя, свою любов.  У її інтимній ліриці і  радість кохання, і смуток розлуки, віра і безнадійність, відвертість і таємничість…

  На поетично – мистецьку годину  „Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами», присвячену імтимній ліриці Лесі Українки та глибокому почуттю кохання в її житті в дитячу бібліотеку були запрошені учні 8-А класу Каланчацького ЗПЗСО №1 (кл.кер. та вчитель української літератури Кравченко Л.В.)

  На початку зустрічі старшокласники мали змогу перейнятися багатогранним творчим і життєвим шляхом української поетеси, її жагою до життя, безмежно міцною силою волі та щирою любов'ю до Батьківщини і не тільки…

  Знаковими у її житті були чотири знайомства. Четверо чоловіків полонили серце Лесі: Максим Славінський, перше справжнє кохання письменниці, Нестор Гамбарашвілі, з яким були більш ніж дружні стосунки, кохання усього життя Лесі Сергій Мержинський та  справжній чоловік Климент Квітка. Це завдяки  цим чоловікам  маємо змогу насолоджуватися красою поетичної інтимної лірики  - дуже скромної за обсягом, але по філософськи дуже глибокої, в якій поетеса  відкривається як вразлива любляча жінка, що не криється ні зі своїм почуттям, ні зі своєю слабкістю. Вона перетворюється із поетеси-легенди на прекрасну жінку, яка вміла любити... А любила вона без міри.. Для Лесі кохання – наче світло в кінці тунелю: без нього життя перетворюється на темряву, бруд та вічні пошуки себе. В цьому переконалися учасники заходу, вслухаючись в рядки листів письменниці до своїх рідних та друзів, які майстерно прочитали Мартинова Тетяна та  Гришай  Юлія та уривки з віршів Лесі в виконанні бібліотекарів дитячої бібліотеки. З особливим хвилюванням переглянули учні і  фільм  «Кримські етюди Лесі Українки та Сергія Мержинського та познайомилися з добіркою літератури інтимної тематики Лесі Українки.

Літературна скатертина- самобранка «Люблять Масляну усі: і дорослі, і малі»

 Немає такого свята в Україні, яке проходило б так бурхливо і весело, як Масляна! Його краса, сердечність і щедрість дають заряд оптимізму та гарного настрою на весь рік. Воно об’єднує, зігріває серця людей. Масляна, або ж Масниця, Сиропусний тиждень чи Колодій – неймовірно колоритне свято, сповнене народних ритуалів та обрядів. Наші предки вірили: рядженими, піснями, танцями, розвагами та різними заклинаннями можна прогнати Зиму та закликати довгоочікувану Весну.

   Неодмінними учасниками масляних святкувань завжди  були  і є  діти.

Але що знає сучасна дитина про Масляну? Найчастіше: є такий день, коли частують млинцями. Проте за народними традиціями це аж тиждень, у якому кожен день має своє значення та завдання. Це час нагулятися «про запас». А ще це  гарний привід завітати в бібліотеку, щоб більше дізнатися про це веселе, дуже смачне, надзвичайне ситне свято та відчути красу і колорит Масляної.

   Саме тому 26 лютого в середу, яка, до речі, в Масляний тиждень зветься «Ласуня», з гарним настроєм та запашними млинцями в дитячу бібліотеку на святковий захід літературна скатертина- самобранка «Люблять Масляну усі: і дорослі, і малі» завітали учні 6-А класу Каланчацької ЗОШ №2 (кл. кер.Скороход Л.В.).Завітали, щоб дізнатися про українські народні традиції, яких споконвіку дотримувались наші пращури, а також щоб відсвяткувати Масляну весело, смачно, а головне - пізнавально!

   Після запрошення - закликання Масляної та цікавої розповіді про історію свята, про назви та звичаї святкування кожного дня тижня, розпочалася феєрична гостина із веселих конкурсів, вікторин, загадок. Бо яка ж Масляна без розваг та ігор! А їх було багато - веселих, цікавих, пізнавальних, традиційно «масляних»: «Млинцевий аукціон», «Мільйон дірочок», «Як млинець смайликом став», «Млинкові шашлички», «Пістряве коло побажань». Дуже повчальним виявилося інтерактивне інтелектуальне змагання «Українська Масниця», яке вимагало від дітей знань прикмет та прислів’їв про Масляну, давніх традицій, обрядів та звичаїв нашого народу, спритності в розгадуванні загадок і в якому діти показали чудові знання і дружню  згуртованість команди.  Але найбільш емоційними та жвавими були виступи «ряджених» на ярмарку з «Рекламою млинців» та танцювальний «Ложка меду».

Ну і звичайно ж, закінчилося чудове свято смакуванням «сонячних» домашніх млинців, вареників, бубликів та інших смаколиків з ароматним духмяним чаєм, запашним медом, згущеним молоком  та варенням на будь який смак. Дуже приємно, що свято Масляної в нашій бібліотеці було по домашньому теплим і затишним, бо до дійства приєдналися батьки, які завзято вболівали за дітей та приймали участь в конкурсах. Це завдяки ним святковий стіл був щедрим та багатим. І важко навіть сказати, кому більше сподобалося святкування - дорослим чи дітям, але однозначно ясно, що всім було цікаво, смачно і весело!

Гра ерудитів «Мовні перлинки для кожної дитинки»

  Першим до нас приходить слово... З колисковою материнською піснею, з мудрістю прочитаних  укранських казок, з красою і мелодичністю  почутих поетичних рядків… Весь світ , який мов казка, ми теж пізнаємо за допомогою мови.  Гарно і мудро писав про неї  Ф.Пантов:

Мова — краса спілкування,
Мова — як сонце ясне,
Мова — то предків надбання,
Мова — багатство моє.
  Дійсно, мова – це найкоштовніше, що має кожен народ. Вона рідна, як мати, як Батьківщина, як усе найдорожче серцю. Тому і називаємо її «рідна мова». І скільки ми б не вивчали нашу українську мову, ми ніколи не перестанемо захоплюватися її ніжністю, мелодичністю, красою і багатством.

 21 лютого, в Міжнародний день рідної мови, з метою виховати у маленьких читачів  почуття любові і гордості за рідну українську мову та  показати всю її красу і велич, а також дати дітям  можливість відчути себе частинкою свого великого українського народу  на гру ерудитів «Мовні перлинки для кожної дитинки»  в дитячу бібліотеку були запрошені учні 4-Б класу Каланчацького ЗПЗСО №1(класовод Овчаренко В М.). Після цікавої та пізнавальної розповіді про свято рідної мови, про різномаїття її «мудрих» книжок - словників, довідників – маленькі мовознавці  вирішили  доторкнутися до самих глибин «мовного океану»  і зібрати найкраще намисто із яскравих «перлинок» української мови.  Розділившись на дві команди, діти змагалися у різноманітних конкурсах, застосовуючи  при цьому всі свої знання і виявляючи  чудову ерудицію, інтелект та винахідливість. Дітям було запропоновано безлічт мовних завдань: «Анаграма від медузки » , «Метаграма з морською зіркою», «Мовні загадки від золотої рибки», «Поетичні перлинки», « Прислів'я  на мовних хвилях», з якими діти впоралися на «відмінно».  

  Сподіваємось, що проведений захід допоміг викликати у маленьких читачів почуття любові та шани до рідної мови, до Батьківщини, навчив розуміти те, що мовне багатство зберігається у величезній кількості чудових пісень, у народній мудрості, у творах письменників, у живій розмовній мові.  А закінчилась  зустріч гарним віршем – настановою Пантова: «Мова — державна перлина, нею завжди дорожіть. Без мови немає країни — мову, як матір, любіть!»

Книги подаровані з любов’ю

 Безперечно, в День Закоханих чудова листівка – валентинка, та ще з красивими словами – побажаннями є гарним подарунком для всіх. Але ж правда і те , що книга. подарована з любов’ю, теж чудовий подарунок і друзям, і коханим, і … бібліотеці. Так, так, саме  рідній бібліотеці! Неймовірно, але саме у День всіх закоханих, людство всього світу святкує ще  і  наймолодше свято у календарі − Міжнародний день дарування книг, яке об'єднує всіх, хто любить читати. Цей день започаткувала у 2012 році американка Еммі Бродмур на прохання свого маленького сина, який поцікавився у неї: «Чому немає особливого дня, коли люди дарують один одному книги?  Адже це «крутий» спосіб поділитися любов’ю та взяти участь у добрій справі!»  Дійсно, це так! Тому і  основна мета цього дня – надихнути людей у всьому світі подарувати 14 лютого книгу дитині, бо сьогодні багатьом малюкам  книги малодоступні з найрізноманітніших причин.

    З кожним роком все більше книжок, як уже читаних, так і зовсім новеньких, вирушають в дорогу в усі куточки до дитячих бібліотек, щоб потім  знову опинитися в маленьких дитячих долоньках. зігріти допитливих користувачів книгозбірні теплом своїх сторінок та спонукати їх до творчого пошуку, прекрасних знахідок і відкриттів.

  Ми безмежно вдячні нашим  читачам, які дарували бібліотеці для дітей свої книги протягом багатьох років. Ми впевнені, якщо  цю добру справу зробить кожен, багатшим стане наш бібліотечний фонд, а подаровані книги прочитають багато  інших дітей!

 Працівники дитячої бібліотеки були приємно здивовані, що цього року з самого ранку 14 лютого саме в День дарування книг до нас завітала родина Фоміних - Світлана Володимирівна зі своєю  донечкою Марією, до речі, дуже активною читачкою бібліотеки, щоб знову поділитися з іншими нашими маленькими читачами своїми «домашніми» та новенькими гарними дитячими книжечками та привітати улюблену бібліотеку зі святом Валентина. Це їх не перший добровільний внесок до книжкового фонду. Велике їм спасибі!

Бібліотекарі та наші читачі висловлюють величезну подяку родині Кушніренко – Любові Миколаївні та донечці Софії за чудову добірку енциклопедій «Все про все»,  Людмилі Іванівні Щенявській  за дитячу літературу по шкільній програмі. Всі ці прекрасні і дуже пізнавальні  книги бібліотека отримала в цей день з радістю та вдячністю.

 Можемо запевнити всіх, що кожна подарована  вами книга завжди знайде  свого вдячного читача. Всіх,  хто бажає і має змогу поділитися  дитячими книжечками чекаємо кожної днини в нашій бібліотеці для дітей. Разом ми з вами  посіємо добро, правду, любов та зерна знань в чисті дитячі душі. 

  

Школа безпеки «Всесвітня павутина сплітається навколо»

Кожного року у другий вівторок лютого у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day). Цьогоріч він проходив  під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”. Традицію відзначати Міжнародний день безпечного Інтернету започаткували в Європі у 2004 році.

  Інтернет увірвався  у наше життя дуже стрімко та кординально його змінив. Без нього ми вже не уявляємо свого існування. Можливість отримати будь-яку інформацію не виходячи з дому – зараз це не фантастика, а реальність. І все це завдяки Інтернету. Поспілкуватися з людьми в різних кінцях світу? Будь ласка! Це стало можливим завдяки Чату, Скайпу, соцмережам та іншим подібним сайтам. А ще завдяки світовій павутині можна навчатися, шукаючи за допомогою електронних пошукових систем реферати, електронні книги, енциклопедії, бібліотеки, здійснювати покупки, не витрачаючи час на походи до магазину, грати в різні цікаві ігри та ділитися з іншими своїми думками та захопленнями. Особливо всі ці можливості  Інтернету до вподоби дітям та підліткам.

  Але чи такий вже безпечний  Інтернет для підростаючого покоління? В цьому питанні вирішили розібратись  учні 5-А  класу Каланчацького ЗПЗСО №1 (кл.кер. Капленко Н.М.), які стали учасниками  Школи безпеки «Всесвітня павутина сплітається навколо».  Зібралися школярі  в дитячій бібліотеці, щоб  навчитися розрізняти позитивні та негативні наслідки використання комп’ютера  та Інтернету, самостійно приймати правильні рішення, контролювати свої висловлювання, спілкуючись у соціальних мережах , ознайомитися  з  основними правилами безпечної поведінки в Інтернеті для дітей, розібратися з поняттями  «інтернетзалежність»  і «кібербулінг».  Але під час заходу дітей чекала неприємна несподіванка – Всесвітню Мережу Інтернет заполонили комп’ютерні  небезпечні монстри – віруси. Щоб їх подолати, дітям  потрібно було виконати нелегкі завдання та  продемонструвати знання Правил Безпечного Інтернету.

 Тільки правильні відповіді, розумні доводи, цікаві рішення різних ситуацій та несподіванок. що трапляються в віртуальному світі, могли перетворити страшних монстрів на доброзичливих смайликів. І хоча комп’ютерних монстрів було чимало, але учнів Школи Безпеки не так легко було залякати! Вони виявили чудові знання, винахідливість, кмітливість під час конкурсу « Інтернет – мій світ» та «Анонім», в інтелектуальних іграх «Плутанина» та «Безпечно – небезпечно», в інтерактивних вправах «Казка про Скріпочку» та  «Прислів’я на комп'ютерний  лад », в змаганнях «Займи позицію» та «Інтернет - світлофор». Коли всі небезпечні монстри-віруси були переможені, діти  переконалися, що Мережа Інтернет  з усміхненими смайликами  виглядає більш привабливою і безпечною. 

  Заняття в Школі безпеки  супроводжувалось цікавими і повчальними відеофільмами:  «Технології і родина»,  «Приклеєний» та «Найжахливійший тиждень в житті Петрика».  Але головне, що зрозуміли діти під час заходу, що в Всесвітній Павутині  треба бути вкрай  обережним і пам'ятати правила безпечної роботи в мережі Інтернет.