пʼятниця, 13 липня 2018 р.

Емблема, девіз команди « FIESТA»

    Знову наша  Каланчацька Профікемпівська команда

« FIESТA» зібралася в приміщені дитячої бібліотеки, бо працювали над емблемою та девізом.

 Ось наші результати:










четвер, 12 липня 2018 р.

Море безкрає... чарівна блакить.


  Море безкрає... чарівна блакить. 
 Хвиля зітхає і тихо шумить... 
 Котяться хвилі, змивають пісок. 
Дивно навколо: все наче з казок...

      Ці слова з вірша можна сказати про  село Хорли, Каланчацького  району.
Наші ПрофіКемпівці   побували в  цьому мальовничому куточку, де зустрілися з старожилом села, бібліотекарем сільської бібліотеки Юдіною Євгенією Сергіївною,  яка     можна сказати являється «хранителькою» історичних  експонатів родини Софії Фальц-Фейн,  тим більше, що в селі немає краєзнавчого музею, крім шкільного.
      Євгенія Сергіївна розповіла про родину Софії Фальц-Фейн,  відмітила який  помітний слід в історії розвитку та освоєння Херсонщини зробила ця родина. При баронесі було створено  свою маленьку державу, де процвітало сільське господарство, працювала метеостанція,  млин, устричний завод. Показала  багато цікавих експонатів, папір яким користувалися в родині Фаль-Фейнів з гербом та відтиском, рекламу відправлення пароплава  Одеса-Скадовськ- Хорли,  який  відправлявся двічі на тиждень,  багато історичних фотокарток, побували біля амбарів в яких на той час знаходилось зерно для відправки за кордон, на території колишнього доку, де ремонтувалися кораблі. Бо у Хорлах колись був порт, що славився на всю Російську імперію. Там приймали кораблі з Німеччини, Італії, Греції, Австрії. Діти дізналися і багато цікавого про саме село Хорли.
     Трохи більше 100 років тому це був безлюдний острів. Перешийок для зв'язку з материком насипали,  ще  в 1897 р. коли  баронеса Софія Фальц-Фейн заснувала на цьому місці місто і порт  Хорли, який за обрисами, нагадує  у кілька разів зменшений Крим.
     Море у Хорлах - тепле, мілке (особливо зручно  для маленьких дітей) і  чисте, бо шторми у Каркінітській затоці бувають нечасто. Навіть незамерзаюче взимку.  
Вздовж лінії пляжу можна  побачити "кучугури" водоростей . Місцеві жителі пояснили, що це шторм виносить на берег рослину, яка називається камка. Ці водорості містять дуже багато йоду, навіть вода у морі через це має коричнюватий відтінок. Досвідчені туристи збирають свіжі пагони камки, просушують їх у тіні, а потім  наповнюють ними полотняні мішечки. Їх кладуть уночі біля подушки, аби вдихати випари йоду. 
За своїми природними і кліматичними умовами с. Хорли є унікальною та однією з кращих лікувально-оздоровчих територій Півдня України. Тут діють оздоровчі комплекси, бази відпочинку, готелі тощо. 
Ви  тільки доїжджаєте до вузького перешийку то вашу увагу привертають феєричні іскри природного фонтану чистої прохолодної джерельної води. Вона дуже смачна, а ще – вона збагачена сріблом.    На самому півострові є ще два джерела цієї ж води і одне серед моря, хоча раніше воно було на Устричному острові.  Та з роками морські течії розмили острів, він змінив свої обриси,  а джерело перемістилося в море.   У всіх джерелах вода має температуру +8,+10 С  і влітку, і взимку. Тому у спеку вона вас напоїть ніжною прохолодою, вбереже від палючого сонця, а в холод – зігріє, розіллє по тілу тепло, заспокоїть і втихомирить зашпори  від морозу.  А ще на території нашого півострова в районі бази  відпочинку «Білий лебідь» є джерело мінеральної води.  За висновком Одеського медичного інституту. Ця вода є лікувальною, вона оздоровлює кишково-шлунковий тракт.   Місцеві жителі та відпочиваючі користуються дарами природи, які є на нашій землі. Адже під півостровом - найбільше у світі підземне прісне озеро.
       А ще хочемо дати поради туристам: добратися до Хорлів можна авто (від Каланчака 22 км), а також автобусами, які щодня курсують з Каланчака та Херсона.










  


  

середа, 4 липня 2018 р.

Люблю я річку Каланчак, її легенькі хвилі...

      Каланчацької група «Fiesta» , що  працює за проектом «ПрофіКемпу» продовжує  мандрувати річкою Каланчак.   Маршрут  піщохіжної екскурсії розпочався від  околиці селища  і тягнувся до  Північно – Кримського каналу. Оскільки подорож продовжувалась  ґрунтовою дорогою по долині річки, то перед очима  відкривалася панорама безмежного степу,  на якій голубою стрічкою виділяється річка Каланчак.     Тут  наші учасники   познайомитися з різними видами птахів, побачили  сіру чаплю, лебедів, качок, куликів,  диких гусей. Небесна стихія і вода відкрилася школярам у дивовижній красі 

українського степу, це наче  живописна картина художника. Легенький вітерець розносив пахощі різнотрав’я: рути і полину, м’яти та чебрецю. Слухали  пісні соловейка, цвірінькання горобців, співи очеретянок. Тут, біля води, прохолодно навіть у спеку. Мандруючи біля  річки, можна по-справжньому зрозуміти її красу. Біля 4 кілометрів подолали учасники незвичної турподорожі.  Підійшовши до Північно-Кримського каналу діти почули цікаву розповідь керівника групи Нігачової Г.Д. про  цю унікальну споруду.
  

 
Північно-Кримський канал  – був побудований як найдовша штучна іригаційна споруда на території Європи і третя за довжиною в усьому світі. Довші за нього тільки Великий Китайський канал (1782 км), який будувався майже дві тисячі років, і Каракумський в Туркменії, який розподіляє води Амудар'ї (його довжина 1445 км і будувався він 34 роки).  Ця  споруда допоможе зрозуміти, які зміни принесла "велика вода" для посушливих районів Херсонської області та як без неї сьогодні живе Кримський  півострів. Канал, а точніше, його перша черга, будувався більше десяти років - з 1961-го по 1971-й.Відкриття першої черги   відбулося 17 жовтня 1963 року. З цього дня дніпровська вода самопливом стала надходити у Красноперекопськ. У 1965 році вона дійшла до Джанкоя і тільки через шість років, в 1971-му - до Керчі.  

Довжина Північно-Кримського каналу складала  402,6 км.   Канал брав  початок з Каховського водосховища і закінчувався  на водоочисних спорудах Керчі. Максимальна ширина - 110-120 м, мінімальна - 25-30 м. Глибина до 10 м, в середньому 4,6 м. Середньорічний стік води (максимальна пропускна здатність) 380 куб. м в секунду. До 2014 року канал забезпечував до 85% потреб Криму в прісній воді. Не судноплавний . Вода по Північно-Кримському каналу перестала надходити до Криму в квітні 2014 року.  

Наші ПрофіКемпівці відвідали ще один цікавий об’єкт.  


На річці, у місці перетину з Північно-Кримським каналом, який проходить через долину високою затяжною дамбою, знаходиться Каланчацька труба, яка представлена чотирма залізобетонними водопропусками шириною 6 м та висотою 4 м. Де  насипна частина каналу  проходить над річкою Каланчак.


 Ми запрошуємо відвідати цей маршрут та полюбуватися   природою , а бувалим туристам  він підкаже нові, незвідані ними до сих пір куточки з їх красою і визначними пам'ятками, подасть ідеї для нових подорожей.