Напевне не знайдеться такої української домівки, незалежно від того є в ній діти чи нема, в якій не жили б чудернацькі іграшки: куплені, подаровані, а чи виготовлені власноруч. Іграшки в домі наших предків були не лише дитячою забавою, а талісманом, які приносили володарю щастя, відвертали небезпеку. І дитинство кожної людини теж тісно пов'язане з іграшками. Про них велася цікава розмова на чудовому святі - Святі дитячої іграшки, яке було проведено в рамках Тижня дитячої книги.
В дитячо – юнацький центр, де відбувалося дійство , прийшли учні 5-х класів Каланчацької ЗОШ №1. І прийшли не самі , а з своїми улюбленими іграшками , а деякі принесли іграшки своїх батьків та дідусів. Кожен намагався розповісти , що його іграшка – найкраща.
А потім була подорож в історію розвитку дитячої іграшки : від перших ляльок єгиптян та греків, до сучасної Барбі. І вся розповідь ведучої бібліотекаря Гончарової В. В. супроводжувався показом слайдів про дитячі ляльки . Діти довідалися, що іграшки були посередником між людиною і невидимими силами природи, вони захищали людину від нещастя, брали на себе біль, навіть могли впливати на вирощування урожаю.
Пізнавальна розмова змінилася чудовим дійством – виставою по п”єсі Янсукевич М. «Свято кота Варфоломія» ( режисер – постановник Походай Н. П.) . Діти з задоволенням спостерегали за героями- іграшками – песиком ( Жданова К.) , клоуном (ПароловВ.), лялькою (Міщишина О.), яких покинула господиня, а також котом Варфоломієм (Асєєв С.), вороною - ( Картавець Д.) , Білосніжкою ( Білоброва В.) , злим котом ( Колінько В.) та собакою – боягузом (Овдійчук Я). Чудова гра артистів, а це всі учні ЗОШ №1, зачарувала глядачів. На закінчення вистави дівчинка – господарка іграшок повертається і всі герої повертаються до своєї казки .
Немає коментарів:
Дописати коментар