Екологічний набат «Прикрий планету ласкавою рукою»

                                

 Земля Чорнобиля, це чорнобильські стежки, зарослі травами, якими рідко коли зараз ступає нога людини. Чорнобиль... Слово це стало символом горя і страждань, покинутих домівок, розорених гнізд, здичавілих звірів. А 30 років тому, це було звичайне українське містечко, яких сотні в Україні. Весною потопало воно у свіжій зелені, вишневому та яблуневому цвіті. Влітку тут полюбляли відпочивати кияни, їхали сюди звідусюди, щоб набратися здоров'я, подихати цілющим повітрям. Збирали гриби, ягоди, яких у місцевих лісах було чимало. Здавалося, що красу цього куточка українського Полісся ніщо й ніколи не затьмарить. Бібліотекар Гончарова В.В. розповіла  про атомну станцію, про цю страшну трагедію.  Що трапилося в ту фатальну ніч? - Хто винуватий у цьому вибуху?- Як відбилися наслідки вибуху на людях і навколишнім середовищі?- Які міри вживають державою для запобігання подібних аварій?

А потім діти розділилися на 2 команди                      « Екосистема» та «Азоновці» позмагалися на кращого екологічного ерудита. Перемогла команда 8-А класу Каланчацької ЗОШ№1 «Азоновці». На закінчення заходу переглянули відео ролик про «Наш край» та «Правда о Чернобыле». Б'ють тривожним набатом дзвони Чорнобиля... Вони нагадують: Пам'ятайте! Хай не повториться! Хай земля зацвітає навесні пишним буйством кольорів, хай пнуться до сонця трави, хай повертаються з чужини журавлі, несучи на крилах радість зустрічі з рідною землею. Хай кожен новий день сповнює ваші серця миром, спокоєм, одухотвореністю. Пам'ятаймо!