Враженнями
від музичного конкурсу «Music Camp International» ділиться наш активний
читач Іван Сорокін.
Про такі
канікули я й не мріяв, навіть не замовляв
Діду Морозу. Але Дідом Морозом виявилася наша районна газета, яка подала оголошення про те, що в Херсоні під час різдвяних канікул відбудеться музична таборівка , Херсон прийматиме неймовірний «Music Camp International ». Попасти на неї було
моїм найбільшим бажанням. Оскільки все відбувалося перед
Новим роком, то і тут не обійшлося без доброї Снігуроньки, в ролі якої
для мене виступила Марченко Лариса Олександрівна, секретар виконкому
Каланчацької селищної ради. Саме
вона допомогла оформити та надіслати
оргкомітету багато документів.У перший день табору я знайшов багато друзів.
Там буди діти із міст і сіл Херсонщини,
Миколаєва, Одеси. Особливо зворушливим було те, що тут були і сліпі діти.
У музичній школі я навчаюся грі на фортепіано, тому було дуже цікаво, що тут я вчитимуся грі на скрипці і флейті. Це було чудово! А ще ми вивчили 4 хорові твори і співали їх чотирма мовами: латиною, англійською, іспанською та українською. Від усього цього в мене залишилися неймовірні спогади. Мені і зараз сумно, що все так швидко закінчилося.Але головним подарунком було те, що всі шість днів, поряд із нами була Посол Миру в Україні, американський диригент Констанція Фортунато. Уже 17 років вона веде таку роботу з дітьми усього світу. І вперше таке свято відбулося у Херсоні.Усіх дітей вона вважає обдарованими. І була дуже щасливою з нами, її чудовий настрій передавався і нам. І коли наш хор, в якому співало близько 200 дітей, заспівав « М є с с і ю » Ф. Генделя, мені здалося, що нашим співом ми подарували щастя і мир усім людям світу.А Фортунато, стоячи біля диригентського пульту та диригуючинашим хором і симфонічним оркестром, підтверджувала своє звання, в тому, що вона справжній Посол Миру, миру, який так потрібен Україні. Адже, «когда грохочут пушки - музы молчат». А ви, дорослі, можете забезпечити нам, дітям України, мир? І тоді музи будуть повертатися до наших сердець.Прощаючись, я розповів про свою музичну школу, про нашу районну газету «Слава праці». Про те, що наша газета теж, як посланець миру, багато пише про дітей, про їх життя, їхню творчість. Бо вважає їх усіх талановитими. І я пообіцяв вислати нашу газету в Америку.Ми дуже тепло попрощалися, сфотографувалися разом. Та, напевно, не попрощалися, адже я сказав Констанції Фортунато англійською мовою: «Я ще повернуся», на що вона відповіла: «Я також».Дякую усім за чудову казку в моєму житті.
Іван СОРОКІН, учень
5-Б класу Каланчацької
ЗОШ І-ІІІ ступенів
Немає коментарів:
Дописати коментар