«Коса - дівоча краса»

            

Ллються коси, як ранкові роси,

 В ланцюгах срібляться золотих.

                    Що є краще за дівочі коси

                    І троянди вплетені у них?

                                                                     І справді що?

  З давніх-давен вважалося, що дівоча коса  є символом дiвочої  честi, працьовитості, охайності, одна з найголовніших ознак дівочої краси. Вона служила  для накопичення життєвої сили. Змінилося життя, і зараз нечасто можна зустріти дівчину з довгою косою. Мода на косу,  то з’являється, то зникає, дуже жаль, що зникла первісна суть цього символу – скромність і гордість дівчини. І це не старомодництво. Адже, нехай і рідко, але коли пройде дівчина з гарною косою, ми не оминемо її увагою, поглянемо їй у слід, мимоволі призупинимося  подумки по-доброму позаздримо і пожалкуємо  що, дівочі коси для сучасних красунь скоріше виняток, ніж правило.

    Ось і вирішили в «Клубі  цікавих зустрічей» влаштувати для читачів  Каланчацької  районної бібліотеки  для дітей  «Свято коси»  , показати елементи виховання сучасних дівчат, популяризувати традиції  українського  народу та надати навички вмілого догляду за волоссям. Бібліотекарем проведена цікава бесіда про історію коси, плетення коси на Україні та інших країнах, про звичаї, пов’язані з косою.

  На захід «Коса - дівоча краса» була запрошена фахівець перукарського мистецтва Наумова Анжела Анатоліївна  - людина, яка безмежно любить свою справу та творить з волоссям справжні дива.

 На перший погляд, коса - проста та невибаглива зачіска, бо не вимагає багато часу для її створення. Заплела - й пішла. Але це не так. Анжела Анатоліївна зуміла зацікавити дівчаток красою зачісок з довгого волосся. Разом із дівчатами  вона провела майстер-клас з плетіння коси. На зачіску від талановитого перукаря запрошувалася кожна бажаюча дівчинка. І хоча зачісок, в котрих  обов’язково був присутні  елемент коси, виявилося де - кілька, але кожна – неперевершена  і неповторна!

Анжела Анатоліївна навчила  правильно доглядати за волоссям, користуватися шампунями та  різними  трав’яними ополоскувачами.

Учасникам засідання клубу  запропоновано  книжково-ілюстративну виставку «Коса – дівоча краса», твори української народної творчості, пов’язані з дівочою красою (пісні, прислів’я), були проведені конкурси «Хохолочки», «Ой ,  така я  гарна..!», підсумкову вікторину  «Нема коси – нема краси».

 Хай там що, а в довгій косі до пояса завжди відчувається щось ніжне і прекрасне. Тож нехай у нас відроджується традиція носити коси.