Новорічний подарунок для дитячої бібліотеки.

 Дитяча бібліотека після капітального ремонту перебралась до свого оновленого приміщення, і мала  великі незручності коли підчас дощу вода ллється на голови маленьким користувачам. З цією проблемою ми звернулись  до депутата селищної ради Бурдейного О.В. з проханням допомогти встановити  піддашок над вхідними дверима бібліотеки,  та  придбати   пластикові труби  для заміни водогонну. І на передодні Нового року отримали  цей новорічний подарунок. І ми  бібліотекарі дитячої бібліотеки з своїми користувачами щиро вдячні за цей подарунок.   Надаючи допомогу, Ви даруєте не просто матеріальні цінності, а  радість та надію, віддачу себе дітям, які потребують небайдужого повсякденного піклування і уваги. Впевнені, що Ваш приклад є показником і для всіх інших депутатів селища. Від усього серця бажаємо Вам в Новому році здоров’я, злагоди, взаєморозуміння, душевного спокою та достатку.

Екскурсія до "Замку Снігової Королеви"

      Сьогодні зранку на Літературний сніданок для зустрічі з казкою,  завітали наші маленькі користувачі учні 1-Б класу Каланчацької ЗОШ №1 (кл. кер. Котляр В.О.) У світлому та затишному приміщенні на дітей чекала бібліотекар молодшого відділу обслуговування  Красновська І.С.   яка розповіла про роль та значення бібліотеки в житті дітей. Маленькі читачі отримали поради, як правильно читати книги. Знайомство малечі з бібліотекою виявилося новим, невідомим: стелажі з книгами, різноманітні дитячі енциклопедії, безліч казок, журналів . Дуже захопили дітей цікаві книжкові виставки. А  доповненням заходу було,  що  всі діти побували в «Казковому Замку Снігової Королеви»,    де відгадували зимові загадки, вікторини по зимових казках, і  ця  казкова екскурсія створила гарний новорічний настрій маленьким читачам. Весело та радісно було в цей день в бібліотеці. Всім дуже сподобалась цікава та пізнавальна екскурсія. Сподіваємося, що віднині вони будуть тут постійними відвідувачами.

Змагання під назвою "Ключі від Форту Право»

        З дитячих років діти потрапляють в різні ситуації, коли необхідно знати свої права та обов'язки. Часто буває так, що діти не знають, як захистити свої права, що для цього слід зробити, до кого звернутись по допомогу. І що ще гірше, чомусь дуже багато думають, що права людини – це щось само собою зрозуміле, те про що знає мало не кожне немовля. Те, в чому абсолютно не потрібно розбиратися – адже все зрозуміло! Але права дитини - це не просто приказка, яку можна вживати в розмові до місця і не до місця. Права дитини не такі прості, як часто про них думають.

   Тому Указом Президента України започатковано проведення Всеукраїнського тижня права, мета та завдання якого  - розповсюдження правових знань серед дітей та підлітків, вивчення прав дітей у ігровій формі.  Під час тижня Права і наша  дитяча бібліотека запросила учнів 8 класів ЗОШ №2 (кл. кер. Білан К.В.) на захоплюючу гру - змагання під назвою "Ключі від Форту Право» ", протягом якої потрібно було показати свої знання в питаннях правової тематики,  уміння мислити, уважність, винахідливість.

  Гра представляла  собою щось середнє між такими популярними і відомими іграми, як «Ігри патріотів» та «Ключі від Форту Боярд», але і відмінність нашої гри від завдання у відомих всім телешоу в тому, що кожне випробування в змаганні «Форт Право» проходило з усіма учасниками, а не окремим членом  команди і це допомагало згуртувати колектив  і  не дало нудьгувати жодній дитині. Кожне випробування - це змагання з Фортом в силі, кмітливості, витривалості і волі до перемоги і найголовніше - необхідно було думати, але не зволікати і сумніватися в своїх знаннях по праву.  Кожній із двох команд «Лайк» і «Модіум», потрібно було набрати найбільшу кількість ключів від  дев’яти  різних «кімнат Форту» : правової абетки «Побудова веж Форту Право»,  юридичного дартсу «Права літературних героїв», правової  їдальні «Терези Феміди», логічного змагання «Загадки Майстра Тіней» та інших, щоб по закінченні гри обміняти їх на «золоті» монети Форту з літерами ключового слова - кода від скарбниці. Завдання були важкі, але дуже цікаві. На виконання кожного завдання давався певний час, за  виконанням якого   стежили  за пісковим годинником. Під час відкриття всіх таємниць юридичного Форту  дітей супроводжував провідник « Паспорту» (бібліотекар Гончарова В.В),  вказуючи гравцям шлях до наступного випробування.

 Наші юні  гравці

 Колектив дитячої бібліотеки вітає свою колежанку 

з відкриттям першої персональної виставки в м. Херсоні!

 

 А до нас уже приходив «Святий Миколай», в особі  Голови  районної організації  Товариства Червоного Хреста України   Петруненко  Тетяни  Дмитрівни, яка привітала наших  членів гуртка «Юні фантазери» з наступаючими  новорічними святами і подарувала  дітям буклети Червоного Хреста, розповіла про завдання   та про основні принципи яким керується ця організація,  відзначивши що ця організація буде відзначати  100 – річчя з дня заснування , а потім вручила ще й  солодкі новорічні подарунки дітям які приймали участь в конкурсі  «Червоний Хрест, це завжди допомога». Діти щиро дякували нашому «Святому Миколаю».  

ПОКЛИКАННЯ ДАРУВАТИ СВІТЛО В КОЖЕН ДІМ…

         

 

22 грудня своє професійне свято відзначають енергетики. День енергетика в Україні святкують у найбільш короткий світловий день року, що можна вважати досить символічним, бо робота енергетиків в цей час найбільше  помітна.

   Робота енергетиків полягає в забезпеченні одного з найважливіших благ цивілізації — тепла і світла.  Ми так звикли до благ цивілізації,  до того, що в будинку у нас завжди світло, що «працюють»  телевізор і холодильник, що можна закип'ятити воду в електрочайнику,  закласти прання в машинку – автомат,  що думаємо що так було завжди і по-іншому бути не може.  І коли  не горять  лампочки, а  як  і ще гірше – гаснуть  монітори  комп'ютера - все це катастрофа!  Але ж так було не завжди! І щоб в наші будинки прийшла електроенергія за всім цим стоїть величезна праця і ентузіазм «першовідкривачів»  світла і тепла.

  Професія  електрика – це ризик і покликання, ця професія об̍̍’єднує мужніх, працелюбних людей. Вдень і вночі, в негоду, за будь-яких обставин вони  забезпечують  подачу електроенергії, борються за її раціональне використання.

За кожним кіловатом електроенергії  - професіоналізм спеціалістів, монтерів, водіїв , диспетчерів і звичайно ж начальника  електричних мереж. 

  У грудневі дні  далекого 1960  року у селище Каланчак  прийшла електрика. Перша електрична лампочка загорілась пізно ввечері у Каланчацькій школі №1. То було величезне диво  і радість. З тих пір електричні мережі району все більше удосконалювались і електрика стала частинкою нашого життя.

  І не було би тієї радості в очах тодішніх жителів Каланчака,  якби не наполегливість і ентузіазм ветерана праці, першого  начальника Каланчацького району електричних мереж Володимира Івановича Первозванного.  Він уже пішов з життя, але залишив після себе добру пам 'ять і світло, яке завжди   сяятиме в оселях каланчакців.

  У людей,  яким довелося працювати із Володимиром Івановичем, про нього залишилися тільки кращі спогади. Грамотний, досвідчений  спеціаліст, відмінний організатор, він користувався беззаперечним авторитетом у колективі, який сам і створив.  Він був Енергетик з Великої букви, непересічна  людина, люблячий чоловік, тато і дідусь, добрий , чуйний, порядний житель селища. З вдячністю  кажуть  теперішні працівники РЕМ  і про чудову цінну технічну бібліотеку, яку збирав Володимир Іванович в продовж свого життя і яку його дружина Лариса Степанівна Первозванна  передала його колегам.

   І напередодні дня Енергетика  в  пам ̓ять про визначну людину, чиїми руками була  розпочата розбудова  електричної галузі на нашій степовій території, зібралися учні  9 – А класу ЗОШ №1 (кл. кер. Асєєва О.М.) в дитячій бібліотеці на чергове засідання «Клубу цікавих зустрічей».

       І «поплили» спогади  про самого Володимира  Івановича Первозванного, про його життєвий шлях, про те, як давалися перші кіловати електроенергії у Каланчацькому районі…     Народився В.І. Первозванний  26 червня 1936 року в Каланчаку по вулиці Скадовській. Тут закінчив школу, тут мріяв літати в блакитному небі країні. Тому він вступає до льотного училища  ім.  С.О. Леваневського в місті Миколаєві, яке пізніше було перейменоване у Миколаївське військово-морське мінно-торпедне авіаційне училище . Але тяжке воєнне дитинство і післявоєнна юність не дали мрії   здійснитися. Під час навчання погіршився стан здоров̓  я і про небо  довелося забути. Володимир Іванович повертається додому, бо дуже  любив Каланчак, маму і своїх рідних.

   У його трудовій книжці перший запис з'явився  1квітня 1958  року  -«Призначити старшим касиром Каланчацької  ощадкаси». І хоча перше квітня вважається днем веселощів, трудове життя Володимира Івановича було зовсім  не райдужним. 

  Шлях, пройдений до  того часу,  як його призначили начальником Каланчацького району електричних мереж  був довгим, важким і тернистим. Працював Володимир Іванович і в Каланчацькій  районній  редакції, і в

Зимові фантазії

  Незважаючи на досить теплу погоду за вікном як для цієї пори року, але на календарі сьогодні перший день зими.  І зимовий настрій  у учасників гуртка «Юні фантазери» - читачів нашої  бібліотеки.   Настрій у малюків  був піднесений ще й  тому, що почали підготовку до дня Святого Миколая і рідзвяних свят.

   А свята  уже на порозі. І потрібно  зустрічати їх не тільки  веселими піснями, цікавими віршами, але, звичайно ж, і креативними зимовими виробами. Це добре розуміють  юні учасники гуртка,  тому вони підійшли до цього творчо.  З любов'ю, фантазією і ентузіазмом юні обдарування приступили до виготовлення святкових листівок і витинанок «Різдвяне дерево», які стануть чудовою основою для святкових листівок друзям і неперевершеними прикрасами вікон своїх будинків.

    Робота кожної дитини неповторна  і прекрасна! Переконайтеся в цьому і ви!