12 серпня 1950
року –
день
коли дитяча бібліотека відокремилась від бібліотеки для дорослих.
Утворилась бібліотека для дітей та юнацтва.
Каланчацька центральна бібліотека має цікаву історію, довжиною у дев'ять десятиріч, беручи початок з 1912 року. А в 1950 році за рішенням виконкому Каланчацької райради прийнято рішення відкрити районну дитячу бібліотеку.
Зі спогадів колишньої завідуючої бібліотеки для дітей Лебідь Л.Д.: "Віддавши всі найкращі роки життя роботі з дітьми, пропаганді книги, я і зараз вважаю, що це найцікавіша професія. Всі процеси бібліотечної роботи були для мене цікаві, з радістю я їхала на село, допомагала бібліотекарям в організації кімнати юного читача, в організації відкритого доступу до книжкового фонду для дітей."
Наша бібліотека багато років тримала І місце серед районних бібліотек в області, була школою передового досвіду по керівництву читання, на її базі неодноразово проводились обласні та районні семінари.
І в той час і зараз бібліотека для багатьох стала вогнищем тепла, джерелом відкриття і пізнання. Теперішні дідусі і бабусі, мами і тата приводять в бібліотеку своїх дітей та онуків.
З 1965 року бібліотека перебирається в нове приміщення. Має площу 112 кв.м, в т.ч. читальний зал – 48 кв.м, книгосховище.
Значним кроком у розвитку бібліотечної справи стала централізація. У жовтні 1979 року в єдину мережу централізованої бібліотечної системи об'єднались районна, дитяча та сільські бібліотеки.
З 1980 року в бібліотеці для дітей працює Клуб цікавих зустрічей з професійним нахилом. Мета Клубу була розповісти, ознайомити учнів 8-9 класів з професіями нашого району, щоб діти закінчивши школу мали поняття про ту чи іншу професію і зробити для себе правильний вибір. Про роботу Клубу багато було заміток на сторінках районної газети “Слава праці”. З 1992 року Клуб цікавих зустрічей почав працювати в новому напрямку – поліпшення знань з народознавства, вивчення історії рідного народу та краю, усна народна творчість, народна та національна символіка, календар народних свят, звичаїв, традицій, українська кухня – такий обсяг знань, який читачі повинні одержати на цих заняттях. Теми занять ніколи не нав'язуються бібліотекарем. Завжди враховуються побажання самих учасників Клубу. Було проведено заняття по таких темах: “Красно дякуємо за хліб”, “Не бідніє край талантами”, “Пісня – душа народу”, “Всі свята грудневі в гості до нас прийшли”. Робота Клубу допомагає в діяльності бібліотеки – зріст попит на книги по народознавству, а готуючись до засідань Клубу, спілкуючись з жителями селища, розширюють світогляд і самі працівники бібліотеки.
З 1980 року при дитячій бібліотеці працював Клуб “Джерельце” для молодших школярів. На заняттях діти вчилися спостерігати цікаві явища природи, зміни, що відбуваються навколо, поведінку птахів і тварин в різні пори року. Заняття Клубу проходили у формі літературних ранків. Вікторин, бесід, годин цікавих повідомлень. З 1992 року Клуб “Джерельце” було перейменовано в Клуб “Чомучка”. Членами Клубу можуть бути допитливі, щедрі, кмітливі, трудолюбиві. Засідання проходять за такими темами “Заливається дзвінок – починається урок”, “Скатерть самобранка”, “Про машини, про станки і робочі дві руки”, “Де земля кінчається, на чому все тримається ”. Під час проведення заняття бібліотекарі намагаються на зосереджуватися на одній формі проведення, а включають “Поле чудес”, “Що? Де? Коли?” та інші нові форми масової роботи.
Книга. Лялька. Театр... Як об'єднати ці поняття, як змусити їх служити єдиній меті – яскравіше, емоційніше донести зміст книги до маленьких читачів, зробити кожну зустріч з книгою святом?
Це запитання стало перед працівниками нашої бібліотеки ще в 1986 році. Тоді й народився задум створити в молодшому відділі обслуговування ляльковий театр книги “Дюймовочка”. Створили умови для роботи театру. Ляльки допомагають нам виховувати у дітей культуру читання, повагу до книги. Хорошим бібліотечним уроком стала вистава “Як берегти книгу”, “Незнайка в бібліотеці”, “Волшебные очки”, “Курочка Ряба на новий лад”.
Постійно тримаємо в полі зору завдання створення індивідуального обличчя бібліотеки. М'які іграшки: ведмеді, зайці, пластмасові крокодили і багато інших звірят, яскраві малюнки до ілюстрації з дитячих книг, а ще букети квітів, польових рослин, сформовані у стилі “ікебани”. Вони на кожній шафі, поличці, а це придає і читальному залу, і залу для учнів 1-4 класів не лише краси, а свіжості і неповторності.
Та особливо привертає учнів зал для найменших читачів. Бо справді він нагадує казковий світ. Тому, хто вперше завітає сюди, неодмінно захочеться пройтися залом, потримати в руках іграшкового ведмедя, чи взяти з полички ляльку. Так і робить дітвора перш ніж взяти книжку, за якою прийшли у бібліотеку. Тут же можеш зупинитися і помилуватися казковим ставком, посидіти під дубом, а потім віднайти на його віттях завдання, де читачу пропонують відгадати загадки чи пригадати якесь прислів'я. Хоч і дерево у нас штучне, але доповнює вдалий малюнок ставка і все це схоже на природне. “Долиною дитинства” – так назвали цей витвір наші бібліотекарі.
Прекрасні кадри, що працювали в ті роки Лебідь Л.Д., Жолуденко В.І., Пашкова Л.М. і, що працюють зараз Гончарова В.В., Красновська І.С. постійно в творчому пошуку забезпечують бібліотеці вдячність в очах своїх читачів. І все, що у нас є, ми бережно зберігаємо, чим багаті, тим щедро ділимося з істинними друзями і любителями книги.
Завідуюча дитячою бібліотекою Красновид С.О.
Немає коментарів:
Дописати коментар