«Туристичний ПрофіКемп"

   Проект з профорієнтації учнівської молоді  «Туристичний ПрофіКемп – завершено!»  

Проект  за яким працювало 11 районів Херсонської області та  Львівська, Закарпатська, Рівненська області,  в  тому числі і наш Каланчацький район 11 квітня 2019 року – завершено. На протязі року було напрацьовано багато цікавих матеріалів туристичного напрямку. Наша команда  «Fiesta» мала свій девіз та емблему, діти досліджували  та відкривали для себе щось нове в нашому Каланчацькому районі.  Здійснили пішохідну екскурсію, досліджуючи особливості басейну нашої місцевої річки Каланчак, від координатора проекту Нігачової Г.Д. дізналися багато цікавого про  річку, і про походження назви, і в історичному плані, і в плані екології. Відвідали і Північно - Кримський канал,  і побували на  штучній  іригаційній споруді  у місці перетину з Півчнічно - Кримським каналом, який проходить через долину високою затяжною дамбою, знаходиться каланчацька труба, яка представлена чотирма залізобетонними водо пропусками шириною 6 м та висотою 4 м, де насипна частина каналу проходить над річкою Каланчак .

      Зустрічалися з профконсультантом районного центру зайнятості Копаненко К.В. де познайомилися з професіями нашого району ,  та секретарем виконавчого комітету Каланчацької селищної ради  Марченко Л.О. яка поділилася планами нашої ОТГ в плані розвитку туризму та відпочинку населення.  Відвідали  с. Хорли , яке відоме на Херсонщині  як море, відпочинок, лікувальні грязі, джерелами чистої лікувальної води. А море тут тепле, мілке і  чисте, бо шторми у Каркінітській затоці бувають не часто, навіть не замерзаюче взимку.  І мали нагоду зустрітися з секретарем сільської ради Федосовою Л.Д. яка розповіла дітям багато цікавого про своє село . Відвідали відреставрований

Відео екскурсія команди "Фієста" "Маленька подорож великим Краєм"

https://studio.youtube.com/video/cspC_a4WJns/edit

«Херсонський край мій вабить і дивує»

 Фінал проекту «ПрофіКемпу» наближається і робота Каланчацької  команди «Fiesta»  теж, готуються оригінальна  сувенірна продукція, яка може бути атрибутом формування образу нашої території,  та рекламно-туристична продукція з логотипом , щоб  залишилася доброю згадкою, пам’яттю, для туристів яка пов’язана з перебуванням у тому чи іншому місці  нашого  Каланчацького краю

Команда"Fiestа"- вибір професії

Каланчацькі кургани

 Згідно плану роботи команди «Fiesta» учасники здійснили цікаву подорож  досліджуючи поселення епохи бронзи  - Каланчацькі кургани. Земля Херсонщини  накопичувала в собі пам’ятки історії  про різні археологічні культури, носії  про те, що протягом тисячоліть  яких залишали після себе сліди, які допомагають нам лише здогадуватися про їхній спосіб життя і традиції. На південний захід від селища Каланчак, на лівому березі ріки Каланчак, – поселення епохи бронзи.   Історики говорять, що тут було знайдено   уламок залізного кинджала. Виявлено кільцеву споруду з трьома антропоморфними стелами, сарматів, середньовічних і пізньосередньовічних кочівників.   А керівник проекту Нігачова Г.Д. в цікавій формі  розповіла  дітям легенду про  «Курган старійшини».  В сиву давнину курганів у таврійському степу була тьма. Як оповідає легенда, в деяких з них захороненні дуже багаті скіфяни.. На кургани, особливо багатші, чинили набіги не лише турчини й татари, ай плюндрували їх волоцюги, що не хотіли ні пасти худобу, ні орати, ні жати. Як не старалися вборонити кургани від нападників, мало що вдавалося зробити, бо злодії були мастаки на різні виверти.    В одному з степових курганів похоронили старійшину роду. Як ведеться, його вдягли якнайкраще, не забувши покласти в курган коштовності 3 срібла й золота, які найбільше любив при житті. В ті часи в Скіфії виплавлялися з благородного металу такі чудесні прикраси, що не можна було знайти кращих і в самому Царгороді. Не один чужинець точив зуб на скарби скіфів, але не кожному вдавалося заволодіти ними. Скіфські воїни билися до смерті, захищаючи від нападників свою землю і багатство.
Як велося, злодії вибрали для грабунку Кургану старійшини зручний, як їм здавалося, момент: ледь-ледь з-за хмар визирав срібний ріг місяця, а довкола була темрява. Грабіжники порушували нічну тишу звіриним виттям, що аж моторошно було. В ту далеку пору скіфи поклонялися богам і духам померлих предків і звірів, і тому ще більше боялися. Лишень злодії відвалили останню кам'яну брилу, що закривала вхід до глибокої вогкої печери, як звідти на них налетіли великі білі птахи. Незчулися, як ті дивні птахи виклювали їм очі. Так і залишилися лежати до ранку біля розритого Кургану грабіжники. Вони були не тільки незрячими, а й волосся на їх головах побіліло, як ті птахи. Старі люди оповідають, що птахами були душі померлих, які покарали зло. З того часу мало хто наважувався заподіяти лихо скіфським курганам

Сувенірна продукція

    Сувенірна продукція – це важливий елемент іміджу країни чи компанії.  Ось і дівчата з команди «Fiesta»  готують свої сувеніри, які вміщують в собі колорит українського побуту, ось іграшка «Родина»  виготовлені з мішковини в народному стилі.  Багато хто влітку відпочиває на морі і, звичайно ж, привозить з теплих берегів цілі колекції красивих природних сувенірів: морських зірочок, мушель вигадливих форм та кольорових камінців. Такі скарби потім ще довго нагадують про відпустку, про наше Чорне море і про наш Каланчацький край .

Хто назви вулицям Каланчака давав.

                 

 Чи може бути щось більш романтичне і надихаюче, ніж вулиці рідного селища? На цих вулицях проходить майже все життя. Їх назви часом краще, а ніж мешканці можуть розповісти про минуле та сьогодення. І кожен день ідучи  по них, мало хто замислюється  хто і коли першим назвав вулицю так чи інакше.    

 І наша  команда «FIESTA», учасники обласного  проекту   «Профікемп»,  проводять дослідження усної народної творчості, місцевих легенд, переказів, вирішила провести своє невелике розслідування: « Хто назву вулицям Каланчака давав?»  І перше , що вони зробили, - це завітали до дитячої бібліотеки.  Для них  була проведена бесіда -  екскурс по публікаціях  газети  «Слава  праці» минулих років,  де зібрані спогади колишньої вчительки Каланчацької загальноосвітньої школи №2  Сидорко Марії Григорівни . І ось що цікавого почули діти з літопису нашої районки.  Невідомо як і коли  Каланчак було поділено на 4 території –« кутки»: Поштарівка, Закладка, Куцівка, Шеребівка та Горбанівка.

 Це  було в далекому 1942 році,  коли німцями було окуповано  наш район, їм мабуть було незручно пересуватись по безіменних вулицях , вони ж і дали місцевій владі наказ  провести перепис  всіх дворів, їх господарів та назвати вулиці. І ось Марія Григорівна  разом зі своїм чоловіком Сувертекою  Іваном Степановичем отримали завдання від місцевої влади, так як на той час працювали вчителями.   Провели перепис населення Каланчака,  накреслили план села і назвали кожну із вулиць. Першою назвали вулицю Т.Шевченка, бо вона вела від центру до колишньої школи семирічки, другою стала вулиця Шкільна, Українська, Широка (потім уже стала Херсонська), а далі уже були назви Сімферопольська, Хорлівська,  Дофінська, Преображенська , в основному назви вулиці отримували за напрямком, Садова – понад річкою, де зеленіли садки, Поштова – бо проходила мимо пошти.  Діти дізналися, за яким принципом їм давали назву,  як нарізалися і виготовлялися таблички для всіх вулиць і будинків села, писали на металевих  табличках фарбою, назву вулиці , номер будинку і прізвище та ініціали  господаря. 

 Це вже потім, в післявоєнний час, з’явилися в Каланчаці іменні вулиці Левицького, Тарана, Калініна, Фрунзе  бо на той час не могло бути й мови про такі назви. Бібліотекарі дитячої бібліотеки  познайомили команду і з першим випуском бібліографічної  подорожі «Вулиці рідного селища», підготовленої Каланчацькою центральною бібліотекою.  На закінчення зустрічі  діти  отримали завдання від своїх кураторів  розпитати старожилів  на своїй  вулиці,   як виглядав Каланчак за часів  їх молодості,  що  цікавого можна узнати про свою вулицю, а потім знову зібратися командою і підсумувати результати дослідницької роботи.

«Крок до майбутньої професії»

Каланчацька  команда «Fiesta», побувала на екскурсії в центрі зайнятості, де привітно нас зустріла    Копаненко Катерина Василівна ,  провідний  фахівець профорієнтаційного відділу  надання соціальних послуг.  Катерина Василівна ознайомила  школярів зі структурою  та специфікою роботи центру зайнятості, розповіла про соціальні послуги  для   населення, молоді, про  роботодавців, які надає ЦЗ. Учні відвідали профільні відділи та із цікавістю спостерігали за роботою спеціалістів ЦЗ. Розповіла  про платформу державної служби зайнятості з профорієнтації та розвитку кар’єри створена  яка створена з метою надання послуг з профорієнтації у дистанційному режимі. Що кожному зареєстрованому   користувачу надається можливість безкоштовно отримати послуги з профорієнтації у он-лайн форматі без відвідування центру зайнятості та отримати інформацію яка професія     відповідає твоїм якостям.

 Екскурсія центром зайнятості видалася змістовною та цікавою. Школярі відкрили для себе багато нового, отримали корисну інформацію щодо вибору професії, актуальних вакансій на ринку праці, затребуваності робітничих професій.

«Хлібна гільйотина» голодомору 1932-1933

 Команда «Fiesta», що працює при Каланчацькій  бібліотеці для дітей днями відвідала наш краєзнавчий музей.. Тетяна Володимирівна Лановенька, директор музею,  познайомила з історичними документами архівних судових справ «Хлібна гільйотина» періоду голодомору 1932-1933 років, який   був  штучно створений більшовицьким режимом СРСР , від якого загинули мільйони українців. Цинізм трагедії Голодомору полягає, передусім, у тому, що він не був наслідком стихійного лиха, засухи або неврожаю, а результатом цілеспрямованої політики сталінського режиму, це за вбивство людини давали 3-4 роки, а за  жменьку зерна саджали  до 15 років  за грати. Діти потримали в руках , погортали ці архівні справи, читали зафіксовані доноси на жителів села які були написані на газетному папері, читали  страшні судові вироки. Неймовірні  історії із життя минулих поколінь каланчакців вразили школярів своєю жорстокістю.

Починаємо з себе, або як Каланчацька команда «Fiesta» озеленювала рідне селище.

    Читаючи нашу районну газету «Слава праці» часто друкуються матеріали про неприглядний вигляд нашого селища і особливо його центру. Всі бідкаються, говорять, пишуть, нарікають на владу, а самі нічого для покращення не роблять.  

Нам набридли всі ці розмови, сірість центральної частини Каланчака і на годині спілкування вся команда  «Fiesta»  зі своїм  класом вирішили прикрасити нашу маленьку батьківщину гарними весняними квітами. І в суботу, теплого осіннього дня взялися до роботи.

 Посадковий матеріал, - сортові нарциси та голландські тюльпани, принесли з дому, ще й чималий пакет тюльпанових цибулинок нас нагородила добра людина,  велика любителька квітів, Марченко Ольга Георгіївна. Нашу ініціативу підтримав заступник селищного голови Котелевич О.В.  А в нелегкій роботі зранку і до завершення посадки допомагала озеленювач нашого селища Галина Мирославівна Бондаренко.

 З великим ентузіазмом почали працювати. Земля надзвичайно тверда, аж лопати скрипіли. Та ми старалися робити гарні ямки для наших квітів. Багато  хто з молоді підходили, віталися, запитували, що ми тут робимо, насміхалися,  та навіть  фотографували нас. Та лише один юнак, наш цьогорічний випускник Микола Мосійчук, дивлячись як дівчатам важко копати  затоптану землю, взявся їм допомагати. В ході розмови з ним  ми дізналися, що Коля вже курсант Херсонської морської академії, готується до посвяти в моряки. Ми були дуже вдячні йому за допомогу. Далі робота пішла веселіше, коли після занять в  навчально -  виробничому комбінаті до нас приєднався  і наш  десятикласник  Котелевич Іван. Ось такою маленькою компанією 5 дівчаток , 2 хлопці та собачка Боня ми висадили 6 кг нарцисів та 13 кг тюльпанів. Прикрасили площу Шевченка, сквер біля  неї, поробили гарні квітники біля будинку райдержадміністрації .  Роботу свою робили якісно, в дизайнерському стилі. Мріємо дочекатися весни і подивитися на результати своєї праці.

  

Квіти, які ми  посадили -  багаторічні і сподіваємося, що багато років   будуть наші односельці  згадувати імена  цих дітей, які зробили таку добру справу, це Коваленко Олександра, Нігачова  Вікторія, Сміліченко Юлія, Скоробагач Тетяна, Дичок Серафима, Котелевич Іван, Мойсійчук . Це учні 10 класу Каланчацької ЗОШ№2 та курсант Херсонської морської академії. Разом з тим закликаємо учнів Каланчацької ЗОШ№1 долучитися до нашої акції. Центр селища великий, а квітів зовсім немає. Засадіть і ви якісь території. І разом зробимо наш Каланчак квітучим і охайним.

Каланчацький курінь

Козаччина завжди була однією з найяскравіших сторінок української історії, на славних прикладах якої виховувалося почуття національної самоповаги багатьох поколінь українців.  На передодні свята Покрови команда «FIESTA» відвідала Каланчацький козацький курінь.   Екскурсоводом   козацького куріня  був отаман Каланчацького районного козацького товариства Херсонського коша Українського козацтва Олександр Бовтрюк який розповів учням багато цікавого про свій курінь, що  тут  збираються експонати й документальні матеріали з історії краю, вивчаються культурні традиції козаків, записуються зразки усної народної творчості, обряди, пісні, проводяться історичні реконструкції козацьких обрядів (весілля, проводів до лав армії, козачих ігор тощо), свят (Трійця,  Покрова, Андрія, Різдво, Свят вечір, Масляна та багато інших), що створює неповторну атмосферу та самобутній дух козачого краю. відвідувачі з захопленням розглядали козацький іконопис, січові прапори і хоругви , пронизані духом перемог і віри в краще майбутнє.
  Часи козацькі не загубилися в далекому минулому , а   діти отримали велике задоволення мандруючи  по сторінками минувшини.   

Чергове засідання команди «Fiesta»

                           

                             Команда «Fiesta», що працює при Каланчацькій  бібліотеці для дітей, спільно з   районною філією зайнятості знову зустрілися в приміщенні дитячої бібліотеки для обговорення подальшого плану роботи. Згідно  складеного плану роботи команда  планує відвідання Софіївського парку в с. Роздольне  Каланчацького району , вивчити цікаві дослідження нашого  селища, наприклад  дізнатися хто назви вулицям нашого селища давав, колишні назви вулиць і теперішні перейменовані, ще багато цікавих екскурсій вздовж нашої річки Каланчак. Завідуюча бібліотекою познайомила  учасників команди з  оновленою книжковою виставкою «Мій край єднає плинь тисячоліть» А керівник команди Нігачова Галина Дмитрівна розповіла деякі цікаві історії про заснування рідного краю, поділилася  подальшими планами щодо озеленення рідного селища учасниками команди.   

       

   

Профорієнтаційний урок.

   У Каланчацькій ЗОШ №2 відбувся профорієн­таційний урок для учасників Міжрегіонального інноваційного  проекту "ПрофіКемп" та учнів 10 класу, який проводила  К.В. Копаненко, провідний фахівець з профорієнтації сектору

профорієнтації відділу надання соціальних послуг Каланчацької  районної філії Херсонського обласного центру зайнятості

 Мета заходу - ознайоми­ти учнів з важливістю правильного вибору про­фесії для особистості і суспільства, сформувати реальний погляд на вибір професії з урахуванням їх бажань, можливостей та потреб ринку праці формування усвідомлених мотивів вибору профе­сії, професійних інтересів.

Учасники заходу обговорили, що впливає на вибір професії та основні кроки до успіху. Учні взнали, що в разі сумнівів в обранні тієї чи іншої професії, є можливість звернутися до центру зайнятості і фахівець з профорієнтації проведе індивідуальну профконсультацію у виборі майбутньої професії. Тому кожен, хто бажає, може   скористатися інформаційними та профконсультаційними послугами
центру зайнятості.

   Також на захід була запрошена фахівець Каланчацького бюро правової допомоги, яка поінформувала учнів про послуги бюро та профілактику протидії шкільному булінгу. Центр зайнятості продо­вжує активну профорієнтаційну роботу зі школярами, допомагаючи їм у виборі майбутньої професії. Тому кожен, хто бажає, може скористатися інформаційними та профконсультаційними послуга­ми центру зайнятості, а  працівники бібліотеки для дітей запрошують  познайомитись з новинками літератури даної тематики.

#Хорли.Скульптура "Купальниці"

     Є на Херсонщині куточки, які без перебільшення можна назвати унікальними. Село Хорли ще  не досить відоме жителям України, однак відпочинок тут сподобається як дорослим так і малим. Тут порівняно з іншими він недорогий, але корисний, завдяки унікальному мікроклімату та наявності лікувальних джерел води та грязі. Цілющі грязі ефективні у лікуванні артритів, радикуліту, ревматизму. Йодоване повітря та сонце також позитивно впливають на стан здоров’я астматиків, гіпертоніків тощо.       

         Щоб ці слова підтвердити, команда «FIESTA» побувала на екскурсії в цьому селі. Діти дізналися багато цікавого про засновницю порту Хорли  Софію Фальц-Фейн, відвідали реставрований фонтан скульптуру «Купальниці», познайомилися з цікавою легендою. Побудований фонтан в 1903 році з італійського мармуру, скульптура у вигляді дівчини. Кажуть, що скульптура зберігає таємницю - сімейну історію, в якій поміщиця Софія Фальц-Фейн зіграла аж ніяк не ангельську роль. Хоча ніхто не знає чи це так, бо існує не одна легенда...

    За однією легендою, двоє синів баронеси Густав і Фрідріх закохалися в одну дівчину - Серафиму. Вона трагічно загинула, не діставшись нікому. А пам'ять про неї зберігає скульптура. . За іншою легендою, Густав закохався в покоївку Дарину. Баронеса-мати не могла допустити нерівного шлюбу. Вона відправила сина за кордон, а до дівчини підіслала негра, який працював в порту, щоб він її збезчестив. Дар`я вирвалася і втекла до моря, щоб в його хвилях ганьба померла  разом з нею. Але дівчину врятував рибалка і тимчасово сховав у своєму будинку, пустивши слух, що вона потонула. Син Софії  тяжко переживав горе і замовив в Італії дві мармурові скульптури для фонтанів - «Купальниця» і «Серафима». Друга встановлена ​​в Асканії-Новій. Дізнавшись про страждання пана, рибалка повідомив йому, що Дарина жива. І Густав поїхав з коханою за кордон,  де жили вони довго і щасливо, але нікому не розкрили таємницю воскресіння Дар`ї.

    До 2018 року фонтан був в занедбаному стані, зараз реставрований.

Може, щось і ви довідаєтеся цікавого, відправившись на відпочинок в с. Хорли?