- Головна сторінка
- Це наша бібліотека
- Клуби за інтересами.
- Творчість наших читачів
- Конкурси, акції
- Книжкові виставки
- ПРОФІКЕМП
- Поради юним читачам
- Дбайливим батькам
- Інтернет для допитливих
- Календарик нагадайлик
- Краєзнавчі замальовки
- Література рідного краю
- Права дітей
- Інформація для внутрішньо переміщених осіб
- Наші координати
пʼятниця, 26 лютого 2016 р.
Літературно-музичний ранок "Поетична світлиця Лесі Українки"
четвер, 25 лютого 2016 р.
"Відкрий для себе рідний край"
середа, 24 лютого 2016 р.
Бібліотечний урок
«Журнали читайте – цікаве пізнавайте»
понеділок, 22 лютого 2016 р.
«По – своєму кожна пташина співає, по своєму кожен народ розмовляє»
Міжнародний
день рідної мови «По – своєму кожна пташина співає, по своєму кожен народ розмовляє»
Мова - це історія народу
З давнини й до нашого життя.
В ній відбито все його життя:
Наший склад і звичаЇ, і побут
За рішенням ЮНЕСКО, всі народи Землі 21 лютого відзначають день рідної мови.
Мова – духовний скарб нації. Це не
просто засіб людського існування, це те що живе в наших серцях,- наша сутність,
первозміст нашого буття. Саме мова формує і визначає свідомість, творить
людину, культуру, історію. Сучасний німецький дослідник Г.Гарман
водить точну цифру мов на Землі – 6417. На зустріч до бібліотеки на день рідної мови «По – своєму кожна пташина співає, по
своєму кожен народ розмовляє» були
запрошені учні 6-Б класу Каланчацької
ЗОШ№1(кл. керівник Літвінчук Л.А.). Скільки
мов може знати людина? Це залежить від того, в якій країні, в якому оточенні
вона живе. У нашому суспільстві, на жаль, проблема мови стоїть дуже гостро,
незважаючи на те, що йдеться про нашу національну українську мову. Діти порівнювали значення українських слів з російськими.
Своєї мови рідної ніде,
Як ті пісні, які співала мати,
І як своє
дитинство золоте.
пʼятниця, 19 лютого 2016 р.
"Одвічний біль ...Афганістану!"
Година мужності "Одвічний біль ...Афганістану!"
Пам'ять!
Гірка пам'ять війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву.
Пам'ять! Що ти залишила? Похоронки? Сльози матерів? Наречених, що недолюбили
своїх хлопців? Поминальний дзвін та тепло свічки? Про що ти задумався,
ветеране? Які сторінки твого життя гортає пам'ять, від чого стікає кров'ю твоє
наболіле серце? Чимало літ минуло
відтоді, як вивели з Афганістану радянські війська, але рани цієї війни
кровоточать і досі. Ми маємо знати про страшні події безглуздої афганської
війни і пам’ятати, що і серед нас живуть люди, які в 20-30 років стали свідками
й учасниками воєнних подій. На зустріч з нашими користувачами, а це були учні
Каланчацької ЗОШ№2, було запрошено колишнього афганця нашого земляка Коваленка
Віктора Ілліча. Який поділився своїми спогадами про ті страшні часи. Він
розповів, що призваний був до лав Радянської Армії в 1983 році. Спочатку курс
молодого бійця пройшов в Узбекистані в м. Ташкент. А потім молодих бійців було переправлено на територію Афганістану до Кабула де й перебував там 22 місяці, демобілізувався в
званні старшого сержанта. Скалиста гірська місцевість, вдень жара 60° - 70°, а
вночі 8°-10° і запах смерті. Згадує, що
всі вони були згуртованими й дружними, жили як одна родина в яких було все: і кров, і сльози, і
справжня дружба, і товариська підтримка. .
Саме його однополчани , до
останнього подиху виконували свій військовий обов’язок, довели, що слово
патріотизм – це не пусті лозунги, це дійсна любов і відданість Вітчизні.
Сьогодні Віктор Ілліч має безліч бойових
медалей та подяк, але хіба вони зможуть залікувати ті рубці, що залишились у
пам’яті та серці вже до кінця життя…?
Бібліотекар розповіла дітям легенду про японського журавлика, що людина яка складе тисячу паперових журавликів, у неї здійсниться мрія. Діти отримали різнокольорові журавлики, загадували бажання і просили миру на землі.
Життя
листки перегортає.
А біль
Афгану – навіки,
В душі людей не замовкає.

Бібліотекар розповіла дітям легенду про японського журавлика, що людина яка складе тисячу паперових журавликів, у неї здійсниться мрія. Діти отримали різнокольорові журавлики, загадували бажання і просили миру на землі.
Підписатися на:
Дописи (Atom)