Афганістан - біль у моїй душі

    
         Війна в Афганістані – це трагедія і звитяга сотень тисяч людей, мужність, доблесть і героїзм, кров і біль, душевні страждання і втрати… Це не лише незагоєна рана, біль її учасників, це – застереження на майбутнє.
Ця війна почалася 1979 року і тривала до 1989 року.

  З давніх-давен український народ підтримує священну традицію – вкарбувати у свідомість прийдешніх поколінь пам’ять про бойові подвиги кращих синів і дочок, які сповна виконали свій військовий обов’язок.

Війна безжально перекреслила тисячі  молодих життів, переінакшила надії, плани, понівечила тіла і долі. Але разом з тим, серед страшних небезпек, вогню, крові, нелюдського напруження – ви мужніли і загартовувались. 

Хто ж відповість за це все?

Як захлинався бій останній

І ущухав вогонь атак,

Упав юнак в Афганістані-

Двадцятирічний мій земляк.

Упав, з очей спадали зорі,

Темніла неба пелена…

О, боже мій, що тільки творить

Людьми придумана війна.

Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих наших земляків, воїнів-інтернаціоналістів, які  не повернулися живими до батьківських осель в нашому районі.      Це-  Сітарський  Григорій  Володимирович (25.06.1960 – 25.05.1980), Смірнов Сергій Леонардович (14.11.1955 – 23.06.1984),  Хмель Ігор Сергійович (01.02.1968 – 09.03.1987),  Шуруба Микола Миколайович (30.04.1963 – 09.03.1987)

Живі завжди в боргу перед мертвими. І наші діти та онуки мають знати своє історичне минуле, найбільше правди, нехай гіркої, але правди...

   Обласна естафета "Промоція професій" з 2по 8 лютого 2015 року в 

Каланчацькому районі

(детальніше на блозі)

                    http://blogprofesiykalanchak.blogspot.com/

 

27.01.13 – Міжнародний день пам’яті Голокосту.

“Пам`ять про Холокост необхідна, щоб наші діти ніколи не були жертвами, катами чи байдужими спостерігачами”

Над Бабьим Яром  шелест диких трав.

Деревья смотрят грозно,

по-судейски.        

Все молча здесь кричит,

и шапку сняв,

я чувствую,

как медленно седею.   

    Це рядки вірша Євгенія Євтушенка «Бабий Яр», що був надрукований «Литературной газетой» у 20-ту річницю трагедії. Сумної слави набув Бабин Яр під Києвом. Німецькі війська, зайнявши Київ 19 вересня 1941 року, використовували його як місце масових розстрілів. Тільки за шість днів осені 1941 року тут було розстріляно більше 50 тисяч євреїв. Зараз в усьому світі ці страхітливі розправи мають єдину назву – холокост, що в перекладі з грецької  означає «всеспалення», а з 2005 року 27 січня щорічно відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Холокосту.

 В дитячій бібліотеці до цієї дати  оформлено перегляд літератури  «Чорний птах гіркої памיּяті»

Подорож сторінками історії  до Дня Соборності "Перше наше слово з нами повсякчас, Мати-Україно, ти одна у нас!"       

                              

     Книжкова виставка «Соборна Україна – навіки єдина». 

          Цікаві моменти 

з життя дитячої бібліотеки в 2014 році.

             

                                «Різдвяна казка»

Бібліотекар,  Красновська  Інна Сергіївна,  керівник гуртка «Юні фантазери», який працює в стінах дитячої бібліотеки , роботи гуртка  постійно виставляються на огляд наших читачів. А в переддень Нового року  в стінах бібліотеки презентувалась  і її персональна  виставка «Різдвяна казка»,  де представлені її картини,  намальовані на деревיּяних дощечках. Майстриня  володіє різними техніками виконання , малює фарбами  картини, натюрморти, різні пейзажі. Вона говорить: «Коли я малюю, то зовсім забуваю про сум, нудьгу. Це заняття викликає в мене почуття постійного інтересу, великого захоплення, іще , ніколи не роблю ескізів до своїх малюнків».  

  ЇЇ картини дуже сонячні,  чисті, випромінюють енергетику тепла, любові, добра, радості до життя. Запрошуємо до бібліотеки побувати у «Різдвяній казці»!      

"ТОП-12 моментів" з життя бібліотеки "

           

    Ось така ялинка засяяла новорічними світлинами (з масових заходів) в Каланчацькій районній дитячій бібліотеці  в переддень Нового року!  «ТОП-12 моментів» з життя бібліотеки». 

Яка оформлена за допомогою наших волонтерів та учасників гуртка «Юні фантазери». Наші гуртківці, а це не тільки діти, а і мами приходять на заняття,  виготовляють вироби з природного матеріалу , працюють з папером та картоном , виготовляють різноманітні сувеніри, малюють, вирізають, фарбують, ліплять, вкривають  зверху лаком, приймають участь у виставках та конкурсах.

 А ще, в переддень Нового року, в стінах дитячої бібліотеки відкрито персональну виставку «Симфонія дерева»,  майстра декоративно-прикладного мистецтва Пуцая Сергія Борисовича.

Наші волонтери  влітку побували на  обійсті майстра, бачили його казкові вироби з українських казок, це і Солом’яний бичок, і маленькі пташки, і казкові хатинки з солом’яною стріхою, і  поштова  скринька зроблена  наче хатка Баби Яги.  А тепер його «Симфонія дерева»,  а це і підсвічники і кухонні досточки, і  дерев’яні іграшки, прикраси,  різні сувеніри , милують  око наших читачів бібліотеки.

  Вітання ансамбля "Южаночка" Партизанського СБК нашим працівникам  та читачам   в стінах дитячої бібліотеки.

«Коса - дівоча краса»

            

Ллються коси, як ранкові роси,

 В ланцюгах срібляться золотих.

                    Що є краще за дівочі коси

                    І троянди вплетені у них?

                                                                     І справді що?

  З давніх-давен вважалося, що дівоча коса  є символом дiвочої  честi, працьовитості, охайності, одна з найголовніших ознак дівочої краси. Вона служила  для накопичення життєвої сили. Змінилося життя, і зараз нечасто можна зустріти дівчину з довгою косою. Мода на косу,  то з’являється, то зникає, дуже жаль, що зникла первісна суть цього символу – скромність і гордість дівчини. І це не старомодництво. Адже, нехай і рідко, але коли пройде дівчина з гарною косою, ми не оминемо її увагою, поглянемо їй у слід, мимоволі призупинимося  подумки по-доброму позаздримо і пожалкуємо  що, дівочі коси для сучасних красунь скоріше виняток, ніж правило.

    Ось і вирішили в «Клубі  цікавих зустрічей» влаштувати для читачів  Каланчацької  районної бібліотеки  для дітей  «Свято коси»  , показати елементи виховання сучасних дівчат, популяризувати традиції  українського  народу та надати навички вмілого догляду за волоссям. Бібліотекарем проведена цікава бесіда про історію коси, плетення коси на Україні та інших країнах, про звичаї, пов’язані з косою.

  На захід «Коса - дівоча краса» була запрошена фахівець перукарського мистецтва Наумова Анжела Анатоліївна  - людина, яка безмежно любить свою справу та творить з волоссям справжні дива.

 На перший погляд, коса - проста та невибаглива зачіска, бо не вимагає багато часу для її створення. Заплела - й пішла. Але це не так. Анжела Анатоліївна зуміла зацікавити дівчаток красою зачісок з довгого волосся. Разом із дівчатами  вона провела майстер-клас з плетіння коси. На зачіску від талановитого перукаря запрошувалася кожна бажаюча дівчинка. І хоча зачісок, в котрих  обов’язково був присутні  елемент коси, виявилося де - кілька, але кожна – неперевершена  і неповторна!

Анжела Анатоліївна навчила  правильно доглядати за волоссям, користуватися шампунями та  різними  трав’яними ополоскувачами.

Учасникам засідання клубу  запропоновано  книжково-ілюстративну виставку «Коса – дівоча краса», твори української народної творчості, пов’язані з дівочою красою (пісні, прислів’я), були проведені конкурси «Хохолочки», «Ой ,  така я  гарна..!», підсумкову вікторину  «Нема коси – нема краси».

 Хай там що, а в довгій косі до пояса завжди відчувається щось ніжне і прекрасне. Тож нехай у нас відроджується традиція носити коси.