22 грудня своє професійне свято відзначають енергетики. День енергетика в Україні святкують у найбільш короткий світловий день року, що можна вважати досить символічним, бо робота енергетиків в цей час найбільше помітна.
Професія електрика – це ризик і покликання, ця професія
об̍̍’єднує мужніх, працелюбних людей. Вдень і вночі, в негоду, за будь-яких
обставин вони забезпечують подачу електроенергії, борються за її
раціональне використання.
За кожним кіловатом електроенергії - професіоналізм спеціалістів, монтерів,
водіїв , диспетчерів і звичайно ж начальника
електричних мереж. 
У грудневі дні далекого 1960
року у селище Каланчак прийшла
електрика. Перша електрична лампочка загорілась пізно ввечері у Каланчацькій
школі №1. То було величезне диво і
радість. З тих пір електричні мережі району все більше удосконалювались і
електрика стала частинкою нашого життя.
У людей, яким довелося працювати із Володимиром
Івановичем, про нього залишилися тільки кращі спогади. Грамотний,
досвідчений спеціаліст, відмінний
організатор, він користувався беззаперечним авторитетом у колективі, який сам і
створив. Він був Енергетик з Великої
букви, непересічна людина, люблячий
чоловік, тато і дідусь, добрий , чуйний, порядний житель селища. З
вдячністю кажуть теперішні працівники РЕМ і про чудову цінну технічну бібліотеку, яку
збирав Володимир Іванович в продовж свого життя і яку його дружина Лариса
Степанівна Первозванна передала його
колегам.
І напередодні дня
Енергетика в пам ̓ять про визначну людину, чиїми руками
була розпочата розбудова електричної галузі на нашій степовій
території, зібралися учні 9 – А класу ЗОШ
№1 (кл. кер. Асєєва О.М.) в дитячій бібліотеці на чергове засідання «Клубу цікавих зустрічей».
У його трудовій книжці
перший запис з'явився 1квітня 1958 року -«Призначити
старшим касиром Каланчацької ощадкаси».
І хоча перше квітня вважається днем веселощів, трудове життя Володимира
Івановича було зовсім не райдужним.
Шлях, пройдений до того часу,
як його призначили начальником Каланчацького району електричних
мереж був довгим, важким і тернистим.
Працював Володимир Іванович і в Каланчацькій
районній редакції, і в

